Постанова
Іменем України
25 червня 2020 року
місто Київ
справа № 463/257/17
провадження № 61-19707св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Гулька Б. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - держава Україна в особі Державної казначейської служби України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 21 травня 2019 року у складі судді Шеремети Г. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Копняк С. В., Цяцяки Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Апеляційного суду Львівської області, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, в якому просив стягнути з відповідача держави Україна в особі Державної казначейської служби України на його користь 1 000 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення незаконних дій суддями Апеляційного суду Львівської області у зв`язку з постановленням незаконної ухвали від 19 квітня 2016 року, що спричинило приниження його честі, гідності та ділової репутації.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що у 2016 році звернувся до Сокальського районного суду Львівської області із позовом до Червоноградського міського суду Львівської області та держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судді Червоноградського міського суду Львівської області. Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 29 лютого 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог до Червоноградського міського суду Львівської області.
Позивач, не погодившись із зазначеною ухвалою, оскаржив її в апеляційному порядку. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 29 лютого 2016 року залишено без змін. Надалі, не погодившись з ухвалою апеляційного суду, позивач оскаржив її до суду касаційної інстанції. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 29 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2016 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Факт скасування судом касаційної інстанції ухвали Апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2016 року свідчить, на переконання позивача, про грубе порушення судом апеляційної інстанції статей 40, 55, 56 Конституції України та правил ЦПК України, а відтак, про завдання йому моральної шкоди. Заподіяна позивачу моральна шкода полягає у відсутності можливості в стислі терміни захистити свої права, у пережитих моральних стражданнях, приниженні честі, гідності, ділової репутації, переживаннях, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активної діяльності та активного громадського життя.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 07 червня 2017 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Львівської області, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення відшкодування моральної шкоди закрито в частині вимог ОСОБА_1 до Апеляційного суду Львівської області про стягнення відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 21 травня 2019 року в задоволенні позову, пред`явленого у цій справі, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовується тим, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, яка полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації внаслідок порушення відповідачем норм Конституції України, наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та відповідними наслідками, крім цього, не зазначено, в чому саме полягає заподіяна шкода, та не обґрунтовано розмір відшкодування, яке ним визначено для стягнення з відповідача.
Постановою Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон, а тому апеляційний суд не встановив підстав для скасування рішення суду. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що лише факт скасування рішення суду у відповідному процесуальному порядку не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Сервіси для юристів