Постанова
Іменем України
1 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 757/25503/15-ц
провадження № 61-85 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - комунальний заклад «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., від 25 травня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» (далі - КЗ «ТВЗК «Театр пластичної драми на Печерську») про зобов'язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку, надання письмового розрахунку належних при звільненні сум, зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги, зайво утриманих із виплат при звільненні коштів та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона працювала за безстроковим трудовим договором у КЗ «ТВЗК «Театр пластичної драми на Печерську» на посаді головного бухгалтера. Зазначала, що 16 квітня 2015 року подала заяву про звільнення за власним бажанням на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю. Однак, 30 квітня 2015 року її було звільнено з роботи на підставі частини першої статті 38 КЗпП України. Позивач вважала, що відповідач незаконно змінив правові підстави звільнення, чим порушив її права.
З урахуванням викладеного, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просила суд: зобов'язати відповідача видати їй трудову книжку та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 1 травня 2015 року по 10 листопада 2015 року у сумі 15 065 грн; зобов'язати відповідача надати їй письмовий розрахунок належних при звільненні сум і стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 травня 2015 року по 8 липня 2015 у сумі 4 945 грн; змінити формулювання причини звільнення у наказі від 21 квітня 2015 року № 11-ВК і вказати точну причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (частина третя статті 38 КЗпП України); стягнути з відповідача на її користь вихідну допомогу у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку у сумі
Сервіси для юристів