Постанова КЦС ВП від 07.02.2018 року у справі №711/3159/14

Постанова

Іменем України

1 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 711/3159/14-ц

провадження № 61-1364 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3;

представники позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5;

відповідач - приватне підприємство «Надія»;

представник відповідача - СтанкевичОлена Олександрівна;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 жовтня 2015 року у складі судді Позарецької С. М. та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 10 грудня 2015 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Храпка В. Ф., Новікова О. М.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до приватного підприємства «Надія» (далі - ПП «Надія») про відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що 21 листопада 2007 року між нею, як інвестором, та ПП «Надія» було укладено договір про інвестування будівництва офісно-торгівельного приміщення по АДРЕСА_1.

Згідно з додатковою угодою від 25 грудня 2007 року № 1 до договору про інвестування вона сплатила 100% вартості об'єкту інвестування в розмірі 600 тис. грн. За умовами договору запланований термін введення об'єкта до експлуатації - ІV квартал 2009 року, проте будівлю було введено до експлуатації лише 12 вересня 2012 року, тобто було прострочено виконання зобов'язань відповідачем майже на три роки. Посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів», зазначала, що належне їй на праві власності нежитлове приміщення введено до експлуатації з істотними недоліками, які унеможливлюють його використання за призначенням, а саме: користування в зимовий період приміщенням неможливе, оскільки сконструйована система теплопостачання не дозволяє підтримувати нормальну температуру в приміщенні. На її вимоги усунути недоліки системи опалення відповідач не реагує.