Постанова
Іменем України
01 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 239/375/15-к
провадження № 51-590км17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (друга палата):
головуючого Марчука О. П.,
суддів Могильного О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Тімчинської І.О.,
прокурора Цигана Ю. В.,
засудженого ОСОБА_1
в режимі відео конференції
захисника Землинської С.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та засудженого ОСОБА_1 з доповненнями на вирок Новогродівського міського суду Донецької області від 12 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 7 липня 2016 року у об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050500000793 та № 12015050500001326.
За вищевказаним вироком, залишеним апеляційним судом без зміни,
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Новосімейкіно Ново-Светловського району Луганської області, раніше неодноразово судимого, останнього разу - 24 червня 2009 року за вироком Допропільського міськрайонного суду Донецької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 Кримінального Кодексу України (далі КК) до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців,
засуджено:
за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;
за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
За цим же вироком засуджено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону,просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а кримінальне провадження направити на новий апеляційний розгляд. На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що апеляційний суд розглянув кримінальне провадження з порушенням ст. 419 КПК України, на доводи, викладені в апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_1, вичерпної відповіді не дав, а також в ухвалі не зазначив підстав, на яких визнав скаргу необґрунтованою.
В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку районного суду та ухвали апеляційного суду. При цьому вказує на однобічність і неповноту судового розгляду. Зазначає, що визнавальні показання за п'ятьма епізодами інкримінованих йому крадіжок він давав під психічним та фізичним тиском працівників правоохоронних органів. Стверджував про порушення його права на захист, оскільки суд не надав йому можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження у повному обсязі. На вказані порушення апеляційний суд не звернув уваги, належним чином не перевірив усіх доводів, наведених в апеляційній скарзі, й залишив вирок місцевого суду без зміни, тому, на думку ОСОБА_1 ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння 23 квітня 2015 року о 12:30 год., через незачинену хвіртку будинку АДРЕСА_1 зайшов на територію домоволодіння, де за допомогою палиці розбив скло вікна і проник до вказаного будинку, звідки викрав 25 м телевізійного кабелю FinMark F1190 BV Black загальною вартістю 200 грн, що належить ОСОБА_4 Вважаючи, що виконав усі необхідні дії для доведення свого злочинного наміру до кінця, ОСОБА_1 направився до вікна кухонної кімнати, де почав вилазити через вікно. У цей час він почув голос невідомого чоловіка і, залишивши кабель на землі, намагався втекти. Таким чином, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1, оскільки останній був затриманий ОСОБА_5
Сервіси для юристів