Постанова ККС ВП від 01.02.2018 року у справі №148/2435/15-к

Постанова

Іменем України

01 лютого 2018 р.

м. Київ

Справа № 148/2435/15-к

Провадження № 51-316км17

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду:

головуючого - Мазура М. В.,

суддів: Білик Н.В., Матієк Т. В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Миколюка Я.О.,

прокурора - Ємця І.І.

розглянув в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року в межах кримінального провадження № 12015020310000492 про обвинувачення:

ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Мазурівка Тульчинського району Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за: ч. 3 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виборчим процесом, строком на 1 рік 6 місяців; ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді штрафу в розмірі30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виборчим процесом, строком на 1 рік. Відповідно до вимог ст. 72 КК ухвалено основні покарання, призначені ОСОБА_1, у виді позбавлення волі та штрафу виконувати окремо. Відповідно до вимог ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно визначено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виборчим процесом, строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладено визначені п. п. 1, 2 ст. 76 КК обов'язки.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року зазначений вирок місцевого суду змінений в частині призначеного ОСОБА_1 покарання. Постановлено викласти резолютивну частину вироку в такій редакції:

«Вважати ОСОБА_1 засудженою за ч. 3 ст. 191 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади ,пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (місяців).

За ч. 1 ст. 366 КК України визнати винною та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік.

Згідно ч.70 КК України остаточне основне та додаткове покарання ОСОБА_1 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши його у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік».

В решті вирок залишений без зміни.

Згідно з встановленими судом першої інстанції та апеляційним судом обставинами, ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те, що вона, будучи призначеною 09.10.2014 р. секретарем Нестерварської дільничної виборчої комісії Тульчинського району та наділеною у зв'язку з цим на період проведення виборчої компанії у вересні-жовтні 2014 року, відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України», організаційно-розпорядчими повноваженнями, зокрема, щодо організації, підготовки, проведення відповідних виборів, забезпечення додержання та однакового застосування законодавства, вела протоколи засідання комісії, які разом з головуючим мала право підписувати, тобто була державною службовою особою і отримувала гроші за рахунок Державного бюджету, діючи умисно, за попередньою змовою з головою дільничної виборчої комісії ОСОБА_2, яка вироком Тульчинського районного суду від 01.09.2015 визнана винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК, шляхом складання 28 жовтня 2014 року завідомо неправдивих офіційних документів, а саме протоколу № 8 засідання дільничної виборчої комісії №051189 та постанови № 2 про виплату одноразової грошової винагороди членам ДВК, привласнила та розтратила на свою користь та на користь третіх осіб бюджетні грошові кошти, виділені з Державного бюджету України, на загальну суму 2597,40 грн., чим спричинила Державному бюджету матеріального збитку на вказану суму.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду відносно ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 419 КПК, не вказав своїх висновків за результатами розгляду апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_1 Крім того зазначає, що апеляційний суд у резолютивній частині ухвали, змінюючи вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, не вирішив питання щодо покладення на засуджену обов'язків, визначених ст. 76 КК, які були на неї покладені згідно з вироком суду першої інстанції.

Правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК у касаційній скарзі прокурора не оскаржується.