ПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2018 року
Київ
справа №820/9850/15
адміністративне провадження №К/9901/7581/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року (головуючий суддя - Мельников Р.В., судді - Бідонько А.В., Мар`єнко Л.М.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року (головуючий суддя - Бартош Н.С., судді - Філатов Ю.М., Мельнікова Л.М.)
у справі № 820/9850/15
за позовом ОСОБА_1
до Державної міграційної служби України
третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
1. 08 вересня 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі - відповідач), третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просила:
- скасувати рішення Державної міграційної служби України від 12.08.2015 № 517-15;
- зобов'язати Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішення прийняте відповідачем про відмову у визнанні біженцем є необґрунтованим та незаконним, оскільки це рішення приймалося без врахування та без дослідження всіх обставин, які мають юридичне значення і стосуються справи, зокрема - загроза її життю та безпеці в Гвінеї через те, що там відбувається систематичне порушення прав людини.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій.
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не надала доказів наявності ризику загрози своєму життю та свободі, не навела достатньої аргументації своїм побоюванням, або інших доказів того, що ці побоювання є аргументованими, а також не обґрунтувала неможливість повернення до країни громадянської належності через індивідуальні побоювання стати жертвою переслідувань за будь-яким конвенційним критерієм. З протоколів співбесіди позивача встановлено, що до позивача на території Гвінеї фізичне насилля з причин національності, етнічної, релігійної, статевої приналежності та з інших причин не застосовувалось. Тобто погрози її життю не було. А відтак, оскаржуване рішення прийнято в межах компетенції, згідно з вимогами законодавства, є правомірним, обґрунтованим та прийнятим на підставі повного і всебічного вивчення обставин особової справи позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
Сервіси для юристів