Ухвала КАС ВП від 01.08.2018 року у справі №815/3385/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №815/3385/17

адміністративне провадження №К/9901/4104/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Корой С.М.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року (головуючий суддя - Романішин В.Л., судді - Градовський Ю.М., Крусян А.В.)

у справі № 815/3385/17

за позовом ОСОБА_4

до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області

про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання прийняти рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. 27 червня 2017 року ОСОБА_4 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - відповідач), , в якому просив:

- визнати неправомірним та скасувати наказ відповідача №110 від 14.06.2017р. про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов'язати прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення прийняте відповідачем про відмову у визнанні біженцем є необґрунтованим та незаконним, оскільки це рішення приймалося без врахування та без дослідження всіх обставин, які мають юридичне значення і стосуються справи, зокрема - обґрунтованого побоювання стати жертвою переслідування, у разі повернення до Афганістану, пов'язаного з вбивством його батька.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій.

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання прийняти рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту - відмовлено повністю.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що твердження позивача в позові щодо існування на теперішній час небезпеки, яка йому загрожує в Афганістані особисто є безпідставними і не має реального підґрунтя. Позивачем також не наведено фактів та обставин, які можна розцінювати як переконливі докази обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань та які впливають на наслідки прийнятого відповідачем рішення при розгляді його заяви про надання статусу біженця. Таким чином, на думку судів, відповідачем зроблено обґрунтований висновок, що за відсутністю підстав, та з урахуванням розбіжностей в інформації наданої заявником, дане звернення позивача про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, розглядається як зловживання процедурою з метою легалізації на території України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

5. 27 грудня 2017 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року.