Ухвала КАС ВП від 30.07.2018 року у справі №295/13716/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №295/13716/16-а

адміністративне провадження №К/9901/45456/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №295/13716/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2017 року, ухвалену головуючим суддею Зосименком О.С., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Моніча Б.С., суддів: Жизневської А.В., Охрімчук І.Г., -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо встановлення основного розміру пенсії в розмірі 56 % від грошового забезпечення працівника поліції, оскільки це суперечить пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити пенсії у розмірі 61 % його грошового забезпечення, починаючи з 01.09.2016.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року, позов задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позов, суди виходили із того, що свідоцтво про хворобу військово-лікарської комісії № 244/158 від 28.07.2016 є належним документом, який підтверджує наявність у позивача хвороби, що зумовлює його непридатність до служби в поліції, що, в свою чергу, стало підставою для звільнення позивача зі служби в поліції згідно з пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі також Закон № 580-VIII) (через хворобу), а тому позивач має право на призначення пенсії за вислугу років в підвищеному розмірі відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі також Закон № 2262-XII).

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що поняття «не придатний до військової служби в мирний час, обмежено приданий у воєнний час» і «непридатний до служби в поліції» не є тотожними, тому ГУ ПФУ, призначаючи позивачу пенсію, діяло відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки військово-медичною комісією не приймалось рішень про непридатність ОСОБА_1 до служби в поліції.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

Суди встановили, що за результатами проходження позивачем медичного огляду, військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" було видано свідоцтво про хворобу № 244/158 від 28.07.2016, відповідно до якого ОСОБА_1 не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

10 серпня 2016 року наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 184 о/с позивача звільнено зі служби поліції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію".

ОСОБА_1 із 30.08.2016 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Листом заступника начальника управління начальника відділу з питань призначення пенсій військовослужбовцям та членам їх сімей Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ОСОБА_2 №2200/09-23 від 21.09.2016 ОСОБА_1 повідомлено, що пенсію призначено в розмірі 56 % грошового забезпечення.

Наведені обставини слугували підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши спірні правовідносини, Суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Пунктом 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Разом з тим, наказом ГУ Нацполіції в Житомирській області № 184 капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону №580-VIII. Цей наказ є чинним та не оспорювався.