ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2024 року
м. Київ
справа № 340/4059/20
адміністративне провадження № К/9901/24785/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №340/4059/20 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Кіровоградської області, третя особа - Державна судова адміністрація України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року (головуючий суддя - Божко Л.А., судді - Дурасова Ю.В., Лукманова О.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Господарського суду Кіровоградської області, третя особа - Державна судова адміністрація України, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу голови Господарського суду Кіровоградської області №70 від 29 квітня 2020 року «Про обмеження, що застосовуються при нарахуванні суддівської винагороди суддям» стосовно судді Господарського суду Кіровоградської області ОСОБА_1 (наразі судді у відставці);
- визнати протиправними дії Господарського суду Кіровоградської області щодо нарахування та виплати їй суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 19 червня 2020 року включно із застуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47320 грн згідно частини третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року;
- зобов`язати Господарський суд Кіровоградської області нарахувати та виплатити їй суддівську винагороду (враховуючи раніше виплачені суми, з урахуванням податків і зборів) за період з 18 квітня 2020 року по 19 червня 2020 року включно, без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року, з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначала, що вона працювала на посаді судді Господарського суду Кіровоградської області та отримувала суддівську винагороду відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». З 19 червня 2020 року вона була відрахована зі штату суду у зв`язку зі звільненням у відставку.
3. У період з 01 квітня 2020 року по 19 червня 2020 року відповідач нараховував та виплачував їй суддівську винагороду у розмірі 10 мінімальних заробітних плат у зв`язку з обмеженнями, які було установлено пунктом 1 наказу голови Господарського суду Кіровоградської області №70 від 29 квітня 2020 року «Про обмеження, що застосовується при нарахуванні суддівської винагороди суддям», виданим відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020рік» (у редакції Закону України від 13 квітня 2020 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
4. Указувала, що скорочення суддівської винагороди суперечить нормам Конституції України та міжнародним стандартам гарантування незалежності суддів.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
6. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди відповідач повинен був керуватися виключно Законом України «Про судоустрій та статус суддів».
7. Суд відхилив доводи відповідача та третьої особи щодо того, що на момент виникнення спірних правовідносин Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» був чинним та підлягав застосуванню при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди позивачки.
8. Указував, що застосування положень статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у спірних відносинах прямо суперечить статті 130 Конституції України, у зв`язку з чим суд, з посиланням на положення статті 7 КАС України, застосував норми Конституції України як норми прямої дії без урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
9. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Господарський суд Кіровоградської області, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, не мав правових підстав для нарахування і виплати позивачці суддівської винагороди поза межами видатків Державного бюджету та без застосування обмеження, установленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Відповідач не мав об`єктивної можливості не приймати оскаржуваний наказ щодо обмеження суддівської винагороди на виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
12. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі указує на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції не ураховано висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 03 березня 2021 року у справі №340/1916/20.
Сервіси для юристів