ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/5911/18
адміністративне провадження № К/9901/24317/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б.,
судді - Ханова Р. Ф., Усенко Є. А.,
за участю:
секретаря судового засідання Хом`яка О. А.,
представника позивача - Антоненка А. Ю., Мусієнка В. І.,
представника відповідача - Іванського В. І., Палій М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року (суддя Амельохін В. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року (судді Федотов І. В., Ганечко О. М., Сорочко Є. О.) у справі № 826/5911/18 за позовом Приватного підприємства «Комплекс Сервіс Центр» (попередня назва - Приватне підприємство «Візовий Сервіс Центр») до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИЛА:
У квітні 2018 року Приватне підприємство «Візовий Сервіс Центр» (далі - ПП «Візовий Сервіс Центр») звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС (далі- ОВПП ДФС) від 29 листопада 2017 року № 0014014814.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновку податкового органу про невнесення позивачем до бюджету 56629724,55 грн податку з доходів з джерелом їх походження з України, отриманого нерезидентом Нур Бізнес Солюшнз (United Arab Emirates) від провадження господарської діяльності, та правомірністю застосування ним нульової ставки податку з доходів нерезидента при виплаті роялті за договором комерційної концесії від 2 січня 2014 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, позовні вимоги задоволено.
Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що відповідачем не доведено, що компанія Нур Бізнес Солюшнз не є бенефіціарним (фактичним) власником (отримувачем) роялті, що сплачені ПП «Візовий Сервіс Центр» за договором від 2 січня 2014 року у розумінні статті 103 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та статті 12 Угоди між Урядом України і Урядом Об`єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 21 січня 2003 року (ратифікована Законом України від 19 червня 2003 року №1013-ІV).
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Офіс великих платників податків ДПС (далі - ОВПП ДПС) звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
У відзиві на касаційну скаргу ПП «Візовий Сервіс Центр», посилаючись на законність і обґрунтованість рішень судів, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», що набрав чинності у відповідну дату.
Обговоривши наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у межах наведених у касаційній скарзі доводів, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Суди встановили, що 14 червня 2013 року між Ві Ей Сі Менеджмент Лімітед та Нур Бізнес Солюшнз укладено договір про придбання комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау), яке у період із 2012 року по 2013 рік належало компанії Ві Ей Сі Менеджмент Лімітед, яка надавала позивачу право на його використання на підставі договору від 1 березня 2012 року, який розірвано 3 червня 2013 року.
2 січня 2014 року позивач вже з новим власником - Нур Бізнес Солюшнз уклав договір комерційної концесії про надання власником комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) у сфері відкриття та експлуатації візових центрів, відповідно до якого власник на умовах сплати 6 доларів США за одне візове звернення надає право використовувати позивачем у своїй господарській діяльності комплекс прав та комерційний досвід (ноу-хау), під яким згідно з умовами договору розуміють систему ведення бізнесу.
Пунктом 1.2 цього договору визначено, що під комплексом прав сторони розуміють систему ведення бізнесу, а саме: дієві процедури управління, рівні надання послуг, процедури, ідентифікації та експертизи, відповідну технічну та комерційну документацію, вимогу та критерії персоналу (кваліфікація, освітній рівень, навички, навчання, консалтинг та інше), системи звітності та використання ресурсів, вимоги до інфраструктури та транспортного забезпечення, стандарти безпеки та технічних засобів безпеки, критерії та вимоги до субпідрядників, маркетингові технології, зовнішній ідентифікаційний комплект та інше.
За період із 1 січня 2015 року по 30 червня 2017 року позивач за договором від 2 січня 2014 року сплатив на користь Hyp Бізнес Солюшнз 377531494,00 грн роялті, податок з доходів не утримуючи та не сплачуючи до бюджету, при цьому застосував ставку податку - 0% на підставі статті 12 Роялті Угоди між урядом України і Урядом Об`єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 22 січня 2003 року.
ОВПП ДФС провів перевірку ПП «Візовий Сервіс Центр», результати якої оформив актом від 14 листопада 2017 року №6/28-10-48-14/37879678, за висновками якого встановлено порушення пунктів 103.2, 103.3 статті 103, пунктів 141.4.1, 141.4.2 статті 141 ПК України, у результаті чого позивач не утримав і не вніс до бюджету податок з доходів з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом Нур Бізнес Солюшнз від провадження господарської діяльності в загальній сумі 56629724,55,00 грн.
На підставі висновків акта відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0014014814, яким збільшив позивачу на 66904629,65 грн суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (за податковим зобов`язанням - 56629724,55 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 10274905,10 грн).
Внаслідок адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2017 року залишено без змін.
Сервіси для юристів