ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2020 року
м. Київ
справа № 808/272/17
адміністративне провадження № К/9901/39202/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року (суддя Батрак І.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (головуючий суддя Чередниченко В.Є., судді: Іванов С.М., Панченко О.М.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Ферротрейдінг" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2016 року №0002241410,
В С Т А Н О В И В:
В cічні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Ферротрейдінг" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2016 року №0002241410.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство зазначало про протиправність прийнятого Управлінням податкового повідомлення-рішення про збільшення йому грошового зобов`язання з мита на товари, що вивозяться суб`єктами підприємницької діяльності (експортного мита), адже під час перевірки податковим органом зроблено безпідставні висновки про те, що позивачем під час експорту товару було неправильно віднесено його до коду 7202 29 90 00, тоді як такий товар має відноситись до товарної позиції за кодом 7202 99 80 00, оскільки експортований феросплав відповідає ознакам феросиліцію МФС-10 та має класифікуватись саме у товарній підкатегорії феросиліцій 7202 29 90 00 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), на підтвердження чого під час його митного оформлення Товариством подавались відповідні докази.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Управління від 28 жовтня 2016 року №0002241410 про збільшення Товариству грошового зобов`язання з мита на товари, що вивозяться суб`єктами підприємницької діяльності, на суму 348 783,98 грн.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивач під час митного оформлення правильно визначив код товару, на підтвердження чого надав усі необхідні документи; крім того, положеннями чинного законодавства встановлено можливість здійснення митного контролю після завершення митного оформлення лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, разом з тим, ані наказ про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи від 18 липня 2016 року №766, ані акт такої перевірки від 10 жовтня 2016 року №093/08-01-14-10/31612766 не містять жодних посилань на наявність відповідних підозр та в чому саме вони полягають.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Управління звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на висновки акту перевірки та зазначаючи, що експортований позивачем товар за своїми характеристиками має відноситись саме до коду 7202 99 80 00 за УКТ ЗЕД.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що посадовими особами Управління на підставі наказу від 18 липня 2016 року №766 (у редакції наказу від 19 серпня 2016 року №892) та наказу від 01 вересня 2016 року №927 проведена документальна невиїзна перевірка дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи, за результатами якої складено акт від 10 жовтня 2016 року №093/08-01-14-10/31612766.
Згідно із висновками акту перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів №1 та №6, затверджених Законом України «Про митний тариф України» від 19 вересня 2013 року №584-VІІ, та Пояснень до товарної позиції 7202 УКТ ЗЕД, Додаткових пояснень до товарних категорій: 7202 21 00 7202 29 90, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року №15 (чинних на час здійснення митного оформлення), що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати вивізного (експортного) мита на суму 279 027,17 грн.
Підставою для цього висновку контролюючого органу слугувало те, що при перевірці правильності класифікації товарів відповідно до УКТ ЗЕД виявлено, що за 25 митними деклараціями (перелік яких наведено на сторінці 5 акту) Товариством оформлювався товар «Феросплави: феросиліцій кусковий низькокремнистий марки FeSi10...» ТУ УЗ.02-00222226-017-97 виробництва ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» в митному режимі експорт за кодом згідно з УКТ ЗЕД 7202 29 90 00 (вивізне (експортне) мито відсутнє), якому відповідає опис «феросплави:--феросиліцій:---інший:----інший». Для підтвердження коду та опису товару декларантом надавались сертифікати якості, які зазначені в графі 44 МД.
Проте, на думку податкового органу, товар, оформлений за вказаними 25 МД, за своїм хімічним складом повинен класифікуватися за кодом згідно з УКТ ЗЕД 7202 99 80 00 як «Феросплави: --інший: --інші: --інший", в зв`язку з чим на нього відповідно до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» від 13 грудня 2006 року №441-V (зі змінами і доповненнями) має нараховуватись вивізне мито.
Крім того, стосовно подібного товару Запорізькою митницею ДФС раніше вже приймалось рішення про визначення коду товару від 15 грудня 2015 року №КТ-112000008-0029-2015, згідно із яким заявлений для товару "Феросплав з комерційною назвою "Феросиліцій МФС-10" виробництва ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» код 7202 29 90 00 за УКТ ЗЕД змінено на код 7202 99 80 00.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем 28 жовтня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0002241410, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що вивозяться суб`єктами підприємницької діяльності, у сумі 348 783,98 грн., у тому числі за основним платежем - в сумі 279 027,17 грн., за штрафними санкціями - в сумі 69 756,81 грн.
Спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у адміністративному порядку, проте рішенням ДФС від 28 грудня 2016 року №28268/6/99-99-11-03-03-25 залишене без змін.
Не погоджуючись із винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням про донарахування грошового зобов`язання з мита на товари, що вивозяться суб`єктами підприємницької діяльності, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Сервіси для юристів