ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 802/672/15-а
адміністративне провадження № К/9901/11449/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №802/672/15-а
за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Вінницької області, прокурора Вінницької області Соколова В`ячеслава Петровича про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою прокуратури Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Богоноса М.Б., суддів Вергелеса А.В., Сала П.І., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Сушка О.О., суддів Залімського І.Г., Смілянця Е.С.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
- визнати протиправними дії щодо призначення стосовно нього службової перевірки; визнати протиправним та скасувати розпорядження прокурора Вінницької області від 02.02.2015 №13 та від 04.02.2015 №14 в частині призначення службової перевірки щодо нього;
- визнати протиправним та скасувати затверджений прокурором Вінницької області висновок про результати перевірки від 17.02.2015;
- визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу прокурора Вінницької області «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» від 17.02.2015 №104 к;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Вінницької області №246 к від 27.03.2015 «Про внесення змін до наказу від 17.02.2015 №104 к»;
- визнати недійсним запис про звільнення з роботи (посади), зроблений в трудовій книжці та зобов`язати прокуратуру Вінницької області зробити дублікат трудової книжки без запису про звільнення позивача;
- зобов`язати прокуратуру Вінницької області нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.02.2015;
- допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення позивача на роботі на посаді прокурора прокуратури м. Вінниці Вінницької області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що службова перевірка проведена відносно нього неправомірно, зокрема без підстав, які чітко передбачені Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24.09.2014 року №104. Крім цього позивач послався на те, що за результатами перевірки з матеріалами його не ознайомили, чим позбавили права спростувати чи підтвердити ту чи іншу інформацію, яка використовувалась проти нього. Позивач переконаний, що його фактично було позбавлено права на отримання інформації про підстави проведення службового розслідування (перевірки), щодо складу комісії, позбавлено права брати участь у службовому розслідуванні (перевірці), у тому числі заявляти обґрунтовані клопотання про відвід голови або членів комісії, робити заяви, подавати документи та порушувати питання про витребовування додаткових документів, одержання додаткових пояснень, які мають значення для проведення об`єктивної перевірки, що передбачено п. 7 Інструкції. Крім того, на думку позивача, оскаржуваний наказ про його звільнення із займаної посади винесений безпідставно, оскільки факт вчинення ним проступку, який порочить працівника прокуратури та кваліфікований як порушення Присяги працівника прокуратури, залишився не доведеним.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Вищий адміністративний суд України, розглянувши касаційну скаргу позивача на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.07.2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 року, постановив ухвалу від 01.03.2016 року якою касаційну скаргу задовольнив, рішення судів першої та апеляційної інстанції скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Касаційний суд виходив з того, судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставин справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. На думку суду касаційної інстанції, зміст порушень норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції полягав у тому, що обґрунтовуючи свої висновки про законність наказу від 17 лютого 2015 року №104к, судами не було встановлено, чи відповідає накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за Порушення присяги ступеню вини та тяжкості проступку та чи було з`ясовано прокурором, який вирішує питання про накладення стягнення, обставини такого проступку.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення (новий розгляд)
6. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано п. 3 наказу прокуратури Вінницької області № 104к від 17 лютого 2015 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення ОСОБА_1 із посади старшого прокурора прокуратури міста Вінниці Вінницької області за порушення Присяги працівника прокуратури та вчинення проступку, що порочить працівника прокуратури; змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_1 із «Звільнений із займаної посади за порушення Присяги працівника прокуратури та вчинення проступку, що порочить працівника прокуратури, згідно п.п. 2, 6 ч. 2 ст. 46-2 ч. 3 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру», ч. 1 ст. 8 п. 5 ст. 9, ст. 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України» на «Звільнений із займаної посади у зв`язку із реорганізацією органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду згідно п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру»; змінено дату звільнення ОСОБА_1 із посади старшого прокурора прокуратури міста Вінниці Вінницької області із « 17.02.2015» на « 14.12.2015»; стягнуто із прокуратури Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 18.02.2015 по 14.12.2015 в сумі 61755 грн 98 коп із відрахуванням загальнообов`язкових платежів; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
7. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з необґрунтованості наказу від 17.02.2015 №104 к, оскільки відповідачем залишено поза увагою, що звільнення за порушення присяги є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, тому неможливість застосування до посадової особи інших дисциплінарних стягнень має бути мотивовано. Крім того, у наказі, який є предметом оскарження відповідачем не обґрунтовано, чому, з огляду на різний характер поведінки позивача із іншими працівниками прокуратури, яких звільнено цим же наказом, дії усіх кваліфіковано як порушення присяги і не обґрунтовано неможливості застосування до посадової особи дисциплінарних стягнень ніж звільнення за порушення присяги.
Сервіси для юристів