Ухвала КАС ВП від 12.03.2019 року у справі №809/303/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 березня 2019 року

справа №809/303/16

адміністративне провадження №К/9901/27868/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Перламутр»

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у складі судді Григорука О.Б.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у складі суддів Шавеля Р.М., Костіва М.В., Затолочного В.С.

у справі № 809/303/16

за позовом Приватного підприємства «Перламутр»

до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року Приватне підприємство «Перламутр» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість з мотивів безпідставності їх прийняття.

18 травня 2016 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року, в задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що представлені позивачем документи не дають можливості встановити реальність виконання спірних операцій та факт їх використання у господарській діяльності позивача. Надані акти надання послуг не містять деталізації наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкривають змісту послуг, якісних характеристик послуг тощо. Будь-яких документів на підтвердження спрямованості спірних послуг на досягнення конкретних цілей в діяльності платника податків не представлено.

У вересні 2016 року позивач подав касаційну скаргу, в якій Підприємство, посилаючись на неповне дослідження всіх обставин справи, порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що з 29 січня 2016 року по 26 лютого 2016 року ревізорами податкового органу проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 року по 30 вересня 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки № 108/09-19-22-01/23799460 від 4 березня 2016 року (далі - акт перевірки).