ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 826/5761/18
адміністративне провадження № К/9901/34686/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участі:
представників позивача - Богун Н.М., Тіняєвої В.А. ,
представника відповідача - Пожара В.В.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року (суддя Васильченко І.П.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року (головуючий суддя Пилипенко О.Є., судді: Бєлова Л.В., Глущенко Я.Б.)
у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТриМоб»
до Офісу великих платників податків ДПС
про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТриМоб» (надалі також - ТОВ «ТриМоб», Позивач) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (надалі також - Офіс, Відповідач; правонаступник - Офіс великих платників податків ДПС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 11 січня 2018 року №0000324209, №0000334209, №0000344209.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ТриМоб» зазначало, що висновок, покладений Офісом в основу оскаржуваних рішень, про необхідність оподаткування різниці між собівартістю наданих Позивачем послуг та ціною їх реалізації, є необґрунтованим. На переконання Позивача, норми Податкового кодексу України не пов`язують визначення бази оподаткування з постачання товарів/послуг податком на додану вартість з їх собівартістю та не встановлюють залежність від собівартості рівня звичайних цін. Крім того, оскільки придбання товарів, робіт/послуг, необоротних активів у даному випадку необхідне для здійснення господарської діяльності Позивача, останній не має підстав для нарахування податкових зобов`язань відповідно до абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та складення і реєстрації податкових накладних.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, позов задоволено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили із того, що висновки Офісу про завищення ТОВ «ТриМоб» суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, не ґрунтуються на вимогах чинного податкового законодавства.
Суди зазначили, що ТОВ «ТРИМОБ» здійснює постачання самостійно виготовлених телекомунікаційних послуг, база оподаткування яких відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України не може бути нижче звичайних цін, у зв`язку з чим Відповідачем безпідставно зроблено висновок, що база оподаткування послуг не може бути нижче їх виробничої собівартості, визначеної відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права просив судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Сервіси для юристів