ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 812/813/16
адміністративне провадження № К/9901/33498/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шевцової Н.В., Яковенка М.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 у складі суду Шембелян В.С. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у складі колегії суддів: Чебанова О.О. (головуючий), Сіваченка І.В., Шишова О.О. у справі № 812/813/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області та 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення заборгованості грошового забезпечення та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки виплати грошового забезпечення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області виплатити грошове забезпечення, що було відраховано у квітні 2015 року у розмірі 1 589, 06 грн;
- зобов`язати відповідача виплатити середній заробіток за період затримки по день фактичного розрахунку за період з 01.02.2016 по 10.06.2016 у розмірі 16 500,00 грн.
2. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 в задоволенні позову відмовлено.
3. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 25.01.2017 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 залишено без змін.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
4.1. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 21.04.2015 №108св ОСОБА_1 було звільнено зі служби цивільного захисту. За цим наказом відповідачем також прийняте рішення у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 до закінчення календарного року, за який вона уже використала щорічну основну відпустку, провести відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилися після звільнення ОСОБА_1 , а саме за 22 календарні дні.
4.2. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 у справі №812/642/15 було скасовано вказаний наказ від 21.04.2015 №108св в частині виведення із розпорядження начальника головного управління з 21 квітня 2015 року, виключення з кадрів ДСНС України та звільнення зі служби цивільного захисту позивача. Поновлено її на службі цивільного захисту з 22 квітня 2015 року. Зобов`язано відповідача виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов`язків з 22 квітня 2015 року по 23 жовтня 2015 року у розмірі 13 146, 36 з урахуванням належних відрахувань. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4.3. На виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 по справі №812/642/15 наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 05.11.2015 №328 св ОСОБА_1 було поновлено на службі цивільного захисту України, включено в кадри ДСНС України та зараховано у розпорядження начальника Головного управління з виплатою грошового забезпечення за останньою посадою з 22 квітня 2015 року. Відповідно до п. 6 цього наказу начальника управління економіки та фінансів Головного управління зобов`язано виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов`язків у межах суми стягнення за один місяць.
4.4. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22.01.2016 №21св старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , яка відповідно перебуває у розпорядженні начальника Головного управління, за її згодою призначено інспектором 12 Державної пожежно-рятувальної частини (м. Сєвєродонецьк) Головного управління з 01.02.2016 з посадовим окладом 690 грн. При цьому в наказі зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на службі з 12.03.2007.
4.5. Наказом т.в.о. начальника 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України в Луганській області від 01.02.2016 №8 старшому лейтенанту цивільного захисту ОСОБА_1 надано щорічну відпустку за 2016 рік терміном 30 днів з 02 лютого по 02 березня 2016 року з виїздом до м. Харків.
4.6. Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 01.03.2016 №45св старшому лейтенанту цивільного захисту ОСОБА_1 надано соціальну відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку з 04.03.2016 по 03.12.2018.
4.7. Згідно з довідкою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 10.08.2015 №б/н середньоденне грошове забезпечення старшого лейтенанта цивільного захисту ОСОБА_1 складає 72, 23 грн.
4.8. Відповідно до довідки від 10.08.2015 №б/н грошове забезпечення старшого лейтенанта цивільного захисту ОСОБА_1 за квітень 2015 року склало 1 878, 07 грн.
4.9. Згідно із довідкою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 23.10.2015 №01-3842/11 ОСОБА_1 було нараховано та сплачено грошове забезпечення у розмірі 7665 грн. 33 коп. за період перебування у розпорядженні начальника Головного управління ДСНС України в Луганській області з 09.12.2014 по 21.04.2015.
4.10. Згідно з грошовим атестатом №2 від 22.01.2016, що виданий Головним управлінням ДСНС України в Луганській області за ОСОБА_1 обліковується невикористана щорічна основна відпустка за 2015 рік - 22 календарні дні, щорічна відпустка за 2016 рік.
5. Уважаючи протиправним дії відповідача щодо непроведення і невиплати належних їй відрахувань за квітень 2015 року та середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом.
6. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що з позивачем були проведені всі необхідні розрахунки та нарахування відповідно до норм чинного законодавства.
Сервіси для юристів