Ухвала КАС ВП від 02.04.2019 року у справі №815/6364/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 квітня 2019 року

справа №815/6364/15

адміністративне провадження №К/9901/27937/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (Біляївське відділення)

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у складі суду Андрухіва В.В.,

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у складі суддів Градовського Ю.М., Кравченка К.В., Лук'янчук О.В.,

у справі № 815/6364/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Інтер Ойл»

до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

29 жовтня 2015 року, з урахуванням зміни адміністративного позову від 01 грудня 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арома Інтер Ойл" (далі -Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання неправомірними дій податкового органу щодо проведення виїзної позапланової перевірки Товариства та складання акта від 11 вересня 2015 року за №1232/22/39115880 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 липня 2015 року» (далі - акт перевірки), визнання неправомірними дії податкового органу щодо внесення до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформації на підставі акта перевірки, зобов'язання податкового органу вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта перевірки.

09 лютого 2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року, задовольнити частково, зобов'язано податковий орган утриматися від використання інформації, відображеної в акті перевірки, як підстави для висновків стосовно взаємовідносин Товариства з його контрагентами, у тому числі шляхом розміщення цієї інформації в електронних базах даних податкового органу. В решті позову відмовлено.

01 серпня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у позові Товариству, доводить неправильне тлумачення судами попередніх інстанцій положень пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України.

05 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення її недоліків на виконання ухвал цього суду від 02 серпня 2016 року, 05 вересня 2016 року та витребувано справу №815/6364/15 з Одеського окружного адміністративного суду.

17 січня 2017 року справа №815/6364/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

22 лютого 2018 року справу № 810/6364/15 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/27937/18 передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.