ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
02 квітня 2019 року
справа №815/3837/15
адміністративне провадження №К/9901/26248/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2015 року у складі судді Єфіменка К.С.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у складі суддів Шеметенко Л.П., Запорожана Д.В., Коваля М.П.,
у справі № 815/3837/15
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У липні 2015 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, платник податків, позивач у справі) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2015 року №0016841701 щодо застосування штрафних санкцій в розмірі 65000,00 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі Головного управління ДФС в Одеській області від 19 червня 2015 року №0016841701.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції висновувався з недоведеності податковим органом порушення позивачем пункту 2.6 постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року "Про затвердження Положення проведення касових операцій в національній валюті в Україні" № 637 (далі - Положення № 637).
У листопаді 2016 року відповідачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
У касаційній скарзі податковий орган зазначає, що оприбуткування готівки у сумі 13000 грн згідно з платіжним дорученням від 28 березня 2013 року № 22 є сумнівним, в той час коли товар отримано на підставі видаткової накладної від 30 січня 2014 року №РН-0000001 через більш ніж 2 роки.
У запереченні на касаційну скаргу платник податків посилається на її необґрунтованість та просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
20 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача після усунення недоліків , зазначених в ухвалі цього ж суду від 15 листопада 2016 року та витребувано справу №815/3837/15 з Одеського окружного адміністративного суду.
17 січня 2017 року справа № 815/3837/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
20 лютого 2018 року справа № 815/3837/15 та матеріали касаційного провадження №К/9901/26248/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої та ухвалу апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Сервіси для юристів