П'ЯТЬ РОКІВ, ТРИНАДЦЯТЬ ПИТАНЬ І ОДНА УХВАЛА

Як співвласник ОСББ домігся призначення судової економічної експертизи фінансової діяльності правління — і що з цього кейсу може взяти кожен, хто підозрює правління у нецільовому використанні коштів

Мешканець одного з будинків в Одесі майже п'ять років домагався того, щоб фінансову діяльність правління ОСББ перевірили не збори співвласників і не ревізійна комісія, а незалежний судовий експерт. Справа, що почалася з рядової заяви до прокуратури у 2013 році, дійшла до ухвали слідчого судді лише у 2018 році — і в підсумку дала відповідь на питання, яке хвилює багатьох власників квартир: чи можна змусити перевірити, куди йдуть гроші ремонтного та резервного фондів, якщо правління відмовчується, а ревізійна комісія — формальність. Відповідь виявилася ствердною, але шлях до неї показовий сам по собі.

Чому це не просто «ще одна ухвала»

ОСББ управляють спільним майном і спільними грошима сотень людей, але на практиці контроль за цими коштами часто тримається на довірі до голови правління. Коли довіра зникає — ревізійна комісія обирається тим самим правлінням, загальні збори не можуть отримати первинні документи, а звернення до поліції «зависають» без руху місяцями. Розглянутий кейс цінний тим, що показує реально працюючий процесуальний інструмент для таких ситуацій — призначення судової комплексної економічної експертизи в межах кримінального провадження, а не абстрактний заклик «зверніться до суду».

Фабула справи: від заяви до ухвали за п'ять років

У заяві, поданій ще у січні 2013 року, співвласник повідомив прокуратуру Приморського району м. Одеси про можливе завищення тарифів на житлово-комунальні послуги та про нецільове використання й розтрату коштів, які належали мешканцям будинку. Далі події розвивалися так:

У підсумку кримінальне провадження отримало кваліфікацію за частинами 2–4 статті 191 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»), а розрахована сума можливих порушень перевищила 5,8 мільйона гривень станом на 2018 рік — і це лише за довідкою про внески на утримання будинку, без урахування подальшого періоду.

Правове застереження, про яке важливо пам'ятати

Процедуру, про яку йдеться, часто називають «аудитом ОСББ» — і це помилка, яка може коштувати результату. Аудит — це добровільна або статутна перевірка, яку ініціює саме об'єднання. Судова комплексна економічна експертиза — це процесуальна дія в межах кримінального провадження, яку призначає слідчий суддя чи суд за клопотанням сторони провадження. Експерт не встановлює винуватість і не вирішує питання права: він досліджує документи, бухгалтерський облік та рух коштів у межах спеціальних економічних знань, а юридичну оцінку цим висновкам надають слідство і суд.

Головна відмінність:

• Аудит перевіряє відповідність обліку внутрішнім правилам об'єднання за ініціативою самого ОСББ.

• Судова експертиза в кримінальному провадженні досліджує ті самі документи, але як доказ у справі — і її призначає суд, а не правління чи збори.

Що каже Верховний Суд

Розглянутий кейс варто читати разом із усталеною практикою Верховного Суду щодо суміжних питань — вона одразу знімає кілька типових ілюзій.

1. Експертиза встановлює факти, а не вину

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 26.08.2020 року у справі № 442/1862/19 наголосив, що відповідальність за статтею 191 Кримінального кодексу України настає лише за наявності прямого умислу та обов'язкового корисливого мотиву, а форма вини і мотив є самостійними елементами складу злочину, які підлягають окремому доведенню. Суд скасував обвинувальні рішення саме тому, що ці елементи не були досліджені належним чином. Для власників ОСББ висновок практичний: навіть ідеальний висновок економічної експертизи, який підтвердить нестачу коштів чи порушення обліку, сам по собі не доводить, що конкретна посадова особа діяла умисно й корисливо. Це означає, що результат експертизи — важливий, але не останній крок, і без грамотного процесуального супроводу подальшого провадження встановлені експертизою факти можуть просто «не дожити» до вироку.