Окремі питання поновлення органам ДФС процесуальних строків на апеляційне оскарження

Протягом 2018 р. склалась проблемна ситуація для державних органів, які утримуються за рахунок державного бюджету, пов'язана з фінансуванням сплати судового збору.

Державні органи, серед яких органи Державної фіскальної служби України (надалі – ДФС), оскаржували в апеляційному порядку рішення судів першої інстанції без додання до апеляційних скарг документів про сплату судового збору та, в подальшому, масово та неодноразово заявляли в апеляційній інстанції клопотання про продовження процесуальних строків на усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на свій майновий/фінансовий стан.

Відстрочення суб'єкту владних повноважень в окремих випадках сплати судового збору (при цьому зазвичай без жодного мотивування, що можливо містить і корупційну складову) автор особисто розцінює як надання державному органу процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, які зобов'язані сплачувати відповідний судовий збір та є темою окремої статті.

В даній статті розглянемо питання поновлення судами апеляційної інстанції органам ДФС строку на апеляційне оскарження рішення суду із посиланням на відсутність відповідного фінансового забезпечення для оплати судового збору, що призвело до повернення апеляційної скарги, поданої вперше.

Оскільки чинний Кодекс адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) встановлює, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, для визначення правильності застосовування норм права в наведеному питанні вважаю за доцільне звернутись саме до рішень Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.01.2019 р. у справі №826/18342/16 (ЄДРСР №79588491) переглядаючи ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 р. про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску процесуального строку апеляційного оскарження зазначив наступне:

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.