Нові підходи ВАСУ на «старий мотив»

Аналізуючи останні тенденції судової практики у податкових спорах, констатуємо, що спори про оскарження податкових повідомлень-рішень на підставі висновків про нібито нереальність (безтоварність) операцій поставок платників податків й надалі посідають основне місце в їхній загальній кількості.

Так, наразі Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) активно розглядає справи, де рішення судів попередніх інстанцій датуються 2010-2011 рр., а декларування грошових зобов’язань у розглядуваних спорах, наприклад, 2009-2010 рр.

Нагадуємо, що у 2010-2011 рр. у податкових органів була необґрунтована практика «знімати» бюджетне відшкодування з ПДВ платників податків у зв’язку з нібито не сплатою податкових зобов’язань з боку їхніх контрагентів до бюджету або наявність розбіжностей у довідковій комп’ютерній програмі під назвою «Система автоматизованого зіставлення податкових зобовʼязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». До того ж податкові органи здебільшого не ставили під сумнів реальність (товарність) операцій поставок платника податків, а більше прямо зазначали в акті перевірки про відсутність ознак укладення платником фіктивних чи нікчемних правочинів, вказуючи лише у додатку до акта перелік контрагентів та суми, які «знімаються».

Задовольняючи адміністративні позови платників податків та скасовуючи податкові повідомлення-рішення (далі – ППР), суди попередніх інстанцій здійснювали розгляд справ у межах предмета доказування. Тобто суди брали до уваги аргументи податкового органу, які лягали в основу ППР, та доходили до висновку про порушення/відсутність порушення норм чинного на той час податкового законодавства з боку платника.

Звертаємо увагу на появу тенденції з боку ВАСУ скасовувати позитивні для платника рішення судів попередніх інстанцій та спрямувати справу на новий розгляд на тій підставі, що суди, виносячи рішення, не дослідили реальність операцій поставок, незважаючи на те, що податкові органи реальність операцій під сумнів не ставили. До того ж необхідність такого дослідження обґрунтовується принципом офіційного з’ясування всіх обставин у справі.

Автори не можуть погодитись з таким підходом ВАСУ в деяких справах, оскільки суд пропонує вийти за межі предмета доказування, тим самим підмінити собою самого суб’єкта владних повноважень (податкового органу). Не слід забувати й про те, що у зв’язку із затяжним процесом розгляду адміністративних справ пропонується дослідити операції багаторічної давнини.

Найбільш точно ілюструє недопустимість виходження за межі предмета доказування та перебирання на себе функцій контролюючого органу з боку суду Харківський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 15.08.2011 у справі №2а-4256/11/2070, що залишена без змін ухвалою ВАСУ від 19.06.2014:

«З положень наведеної норми процесуального закону [ч. 3 ст. 2 КАС України] видно, що адміністративному суду під час вирішення адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, щодо обставин спірних правовідносин, які покладені суб’єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмета доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб’єкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права».

Користуйтесь консультацією: Что делать если при запросе налоговой консультации плательщиком получена ОТПИСКА?