Неякісний ремонт у приміщенні, квартирі - зразок претензії

Ремонт у квартирі за своєю суттю є побутовим підрядом, взаємовідносини за яким регулюються статтею 865 Цивільного кодексу України (ЦКУ), яка зазначає, що за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин, що виходять з договору побутового підряду, які не врегульовані ЦКУ, застосовується законодавство про захист прав споживачів, а саме Закон України «Про захист прав споживачів».

Зміст:

• Стягнення суми збитку
• Спочатку, дещо про поняття «шкоди», «збитки»

Стягнення суми збитку

Найпоширенішим видом побутового підряду є виконання ремонтних робіт у приміщенні оселі, квартири, будинку тощо.

В свою чергу, договори бувають як письмові так і спрощені (усні), останні зустрічаються найчастіше. Але при цьому, необхідно щоб виконавець все ж таки хоча б склав розписку про отримання грошей у якій сумі і за що саме. Зазначена розписка може бути доказом при вирішенні питання про стягнення суми боргу за не виконання ремонтних робіт або за їх неякісне виконання.

Але все ж таки, раджу укладати письмовий договір і передбачити у ньому всі істотні умови (предмет, ціну і строк виконання ремонтних робі тощо). Адже може трапитись необхідність звернутися до суду з позовом через неякісно виконані ремонтні роботи або їх невиконання, але іноді довести виконання неякісного ремонту квартири без договору, може бути ускладнене. Але перед зверненням до суду з позовом про стягнення суми боргу вважаю, що необхідно спочатку звернутись до боржника з досудовою письмовою претензією/вимогою про стягнення суми коштів у розмірі невиконання зобов’язань, в порядку ст.530 Цивільного кодексу України, Так, ЦК передбачає таку дію у разі не встановлення у договорі строку виконання зобов’язання, але я все ж раджу її використовувати навіть тоді, коли такий термін визначений сторонами. Тобто, як нагадування: «Шановний партнере, не забудь зі мною розрахуватись!»

Іноді на такі листи боржники відповідають і пояснюють причини своєї несплати, тому отримавши такий лист Ви будете знати, якими доказами (документами) буде оперувати контрагент у спорі, а ще за допомогою цієї відповіді матимете ще один доказ (підтвердження) заборгованості. Крім того, законодавець з метою захисту грошових прав стягувачів встановив, норму у ст.625 ЦКУ, щодо боржників, які прострочили виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора вони зобов'язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Перед стадією звернення з позовом до суду про стягнення суми боргу з метою повернення коштів, необхідно з’ясувати для себе наступні питання:

• Чи дійсно існує невиконання договірних зобов’язань та чи настав строк виконання зобов’язань?
• Чи існує шкода?
• Чи існує прострочення суми боргу, якщо так, то за який період?
• Якими доказами підтверджується невиконання грошових зобов’язань і чи є вони у Вас у належності?
• Чи реальне виконання рішення суду в подальшому, у разі його задоволення?
• Чи не пропущений строк позовної давності? (який відповідно ст.257 ЦК України – складає три роки).

Після чого, зібравши всі документи (докази) необхідно підготувати позовну заяву та додати її до суду.

Наприклад, подібна судова практика по справі № 667/8832/14-ц (н/п 2/766/3518/18), Рішення від 10.10.2018 року виніс Херсонський міський суд Херсонської області.

Спочатку, дещо про поняття «шкоди», «збитки»

Цивільний Кодекс України, у ст.22 зазначає наступне: