Контрольовані іноземні компанії (далі - КІК) — це концепція, яка вперше з’явилася у США ще в 1962 році і згодом стала поширеною у світі. Її основна мета — запобігти ухиленню від сплати податків шляхом перенесення прибутків до країн із низьким оподаткуванням.
Значущим кроком у розвитку регулювання КІК у Європі стало рішення Європейського Суду 2006 року у справі Cadbury Schweppes (C-196/04). Предметом розгляду даної справи була вимога Британської податкової служби до місцевої компанії сплатити податки не лише за власну діяльність, але й за діяльність її дочірньої компанії в Ірландії, де ставка податку на прибуток була значно нижчою.
За результатами розгляду справи Європейський Суд постановив, що подібне обмеження може бути законним, якщо дотримані дві умови:
- структура компанії не є реальним бізнесом, а створена виключно для зменшення податкових зобов’язань;
- заходи обмеження не перевищують необхідного для досягнення мети.
Це рішення стало основою для подальшого формування підходів до регулювання КІК у країнах Європейського Союзу (ЄС) .
У 2013 році лідери країн "Великої двадцятки" затвердили амбітний план BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) для відновлення довіри до міжнародної податкової системи, впроваджуючи заходи, спрямовані на боротьбу з ухиленням від податків, удосконалення міжнародних податкових правил та створення більш прозорого податкового середовища.
На початку 2019 року, зокрема після прийняття Директиви ради ЄС 2016/1164 (ATAD), правила щодо КІК запровадили всі держави- члени ЄС. В рамках цієї директиви ЄС окреслюються єдині критерії, за якими компанії можуть бути визнані КІК, а також встановлюються вимоги щодо розкриття інформації та податкового звітування.
В Україні, як учасниці міжнародної ініціативи BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), одним з ключових нововведень, яке стало частиною сучасного податкового законодавства, є впровадження правил щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) до Податкового кодексу України. Механізм, що вступив у дію в Україні з 1 січня 2022 року, відображає актуальність інтеграції міжнародних стандартів у сферу оподаткування і сприяє боротьбі з агресивним податковим плануванням.
Основна мета Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавствія» № 466-IX зі змінами станом на 01.01.2025 року, який запровадив ці правила, полягає в недопущенні ухилення від сплати податків через використання іноземних структур. Іншими словами, метою впровадження КІК є забезпечення ефективного контролю за діяльністю іноземних компаній, які перебувають під контролем резидентів України. Це необхідно для того, щоб уникнути заниження податкових зобов'язань шляхом перекладання доходів на іноземні компанії, а також сприяти виконанню міжнародних угод і стандартів, таких як BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Крім того, завдяки запровадженню КІК держава прагне забезпечити рівність у ставленні до податкових зобов’язань для всіх суб’єктів господарювання, незалежно від того, де вони ведуть свою діяльність.
Водночас, в Україні, як і у всьому світі, запровадження КІК пов’язане з низкою викликів та проблемних питань. Одним з головних є складність визначення контролю над іноземними компаніями, зокрема в умовах багаторівневої структури бізнесу та участі третіми особами. Крім того, проблемою залишається ідентифікація реальних бенефіціарних власників компаній, що ускладнює процес адміністрування податкових норм і підвищує ризики ухилення від податків.
Також важливою є необхідність адаптації до сучасних міжнародних стандартів, що вимагає постійного моніторингу за змінами у законодавстві та забезпечення його відповідності глобальним практикам. Впровадження механізму КІК вимагає від бізнесу додаткових витрат на юридичне супроводження, підготовку звітності та підтримку відповідності вимогам, що також є серйозним викликом.
У порівнянні з ЄС, українське законодавство тільки починає активно інтегрувати такі правила, проте вже зроблено значні кроки в напрямку гармонізації національних норм з міжнародними вимогами. Зокрема, найближчим часом Україна повинна зосередитись на вдосконаленні механізмів контролю, посиленій взаємодії з іншими країнами для ефективної боротьби з ухиленням від податків, а також на розширенні вимог до розкриття інформації про КІК для забезпечення більшої прозорості.
Блог