Кому належить майбутнє: правове поле боротьби за інтелектуальну власність творів зі штучним інтелектом?

Якби Шекспір був андроїдом, нас би це хвилювало? Чи зробило б це його творчість менш гідною похвали або менш важливою для суспільства? Якби Шекспір, перевтілений розумним програмістом в андроїда, опублікував сьогодні нову п’єсу, чи стали б ми відмовляти йому в авторських правах? Якою б дивовижною не здавалася ця гіпотеза, це нагальні питання про стан авторського права на твори, створені художнім штучним інтелектом.

За останні десятиліття штучний інтелект став невід’ємною частиною нашого життя, та його використання зустрічається не лише у сфері технологій, але й у практично будь-якій сфері суспільного життя, в тому числі і творчості, що буквально 10 років тому назад для більшості людей було немислимо.

Читайте статтю: AI в праві: Чи здатний ChatGPT замінити професію юриста?

Сьогодні ж, якщо потрібно написати будь-який текст, багато-хто використовує сервіси на основі штучного інтелекту типу ChatGPT, Writesonic, Copysmith, і т.д. які можуть генерувати текст з різних тем і стилів, що може бути корисним для письменників, рекламних агентств, та інших професій, де потрібно швидко створювати контент. В сфері образотворчого мистецтва на допомогу приходять DALL-E, Deep Dream які можуть створювати унікальні зображення на основі текстових описів, без необхідності володіти професійними навичками в графічному дизайні. А в музичній сфері вже повноцінно функціонують такі рішення як Amper Music чи AIVA, що допомагають композиторам створювати музику. Для прикладу, дані програми можуть генерувати музичні треки на основі вхідних даних, таких як настрій, жанр та темп. Це дозволяє композиторам створювати музику швидко та ефективно, а також надає їм можливість експериментувати з різними стилями та звуками.

Вказані вище приклади є лише найпопулярнішими, так як насправді таких програм, системних рішень вже сотні, якщо не більше і з кожним днем список програм на основі штучного інтелекту лише розширюється.

Таким чином, оскільки штучний інтелект продовжує розвиватися і вдосконалюватися, питання про цінність і важливість творчих творів, створених машинами, стає все більш актуальним.

Звідси виникає питання, якщо, наприклад музичний твір або картина створені програмою зі штучним інтелектом, чи можна вважати їх мистецтвом? Чи будемо ми цінувати його так само, як якби він був створений людиною-художником?

Крім того, якщо твір, створений штучним інтелектом, стає шалено популярним і прибутковим, кому належать авторські права? Програмісту, який розробив ШІ-систему, самій машині чи взагалі нікому?

Ці питання піднімають важливі проблеми взаємовідносин між технологіями та творчістю. Оскільки ми продовжуємо розширювати межі можливостей машин, ми також повинні мати справу з етичними та правовими наслідками цих досягнень.

Очевидно, що перетин штучного інтелекту і творчості - це складна і захоплива сфера, яка, ймовірно, стане ще більш важливою в найближчі роки. Незалежно від того, чи говоримо ми про літературу, музику чи візуальне мистецтво, поява творів, створених штучним інтелектом, кине виклик нашим уявленням про те, що означає бути творчим, і змусить нас переглянути наше ставлення до авторського права та власності.

Тим не менш, зважаючи на таку доволі очевидну проблему, що потребує правового регулювання, міжнародне право в цій сфері вже відстає приблизно на десяток років від розвитку інформаційних технологій. Сфера авторського права в Україні перебуває в ще гіршій ситуації, оскільки правове регулювання, на мою суб’єктивну думку, існує приблизно на рівні 2001 року. Тому, хоч правові тенденції проблематики авторського права у призмі розвитку штучного інтелекту в українській юридичній спільноті ще не обговорюються, серед європейських та американських правознавців вже довгий час триває дискусія про авторське право на твори зі штучним інтелектом, яка ведеться за чотирма основними моделями, які будуть наведені далі.