Договір трудовий чи цивільно-правовий? Верховний Суд пояснив, у чому різниця

У своїй статті Леонід Лазебний, головний редактор
ActiveLEX, аналізує рішення Верховного Суду з приводу того, чим відрізняються робота з ФОП і трудові відносини.

Нещодавня загроза для фізичних осіб-підприємців у вигляді законопроекту Мінсоцполітики, яким влада намагалася встановити ознаки трудових відносин, згасла. Під час її «поховання» очільники держави переконували, що це була лише ініціатива «до обговорення». Проте можна цілком очікувати, що пошук можливостей змусити компанії прирівнювати цивільно-правові відносини з ФОПами й просто громадянами до трудових, накладаючи при цьому штрафи, триватиме.

Що пропонувало Мінсоцполітики у законопроекті?

Нагадаю, що в Мінсоцполітики планували до семи ознак трудових правовідносин зарахувати, зокрема, такі:

• періодичність (два і більше разів) виплата винагороди у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану (надані послуги) в інтересах іншої особи;
• обсяг винагороди — 75 і більше відсотків доходу особи протягом 6 календарних місяців від одного суб’єкта господарювання;
• виконання роботи (надання послуг) на визначеному робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;
• організація умов праці особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги).

Решта ознак — похідні від перелічених. Такі критерії істотно полегшили б життя інспекторам праці, адже на сьогодні вони мають з’ясовувати характер правовідносин між замовником та виконавцем. Якби законопроект підтримали, то наявність водночас трьох і більше вищезазначених ознак відразу б визначала відносини як трудові.

СТАРТАП: ActiveLex СИСТЕМА АНАЛІТИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ АДВОКАТСЬКОЇ ПРАКТИКИ

Як розпізнати трудові відносини?

Попри те, що судова практика вже напрацювала критерії визнання/невизнання правовідносин трудовими, суб’єкти господарювання і далі припускаються «дорогих» помилок. Зокрема, так сталося з одним із харківських підприємств, чия справа № 820/1432/17 від 4 липня 2018 стала матеріалом для базового рішення Верховного Суду з цього питання.

Коротко: Внаслідок перевірки держінспектор виявив, що трудові договори з декількома працівниками не оформлені письмово шляхом укладення договору (контракту). А також не видавався наказ (або розпорядження) про прийняття працівників на роботу та не повідомлявся відповідний орган влади.

На думку керівників підприємства, державний інспектор помилково дійшов висновку про те, що цивільно-правові договори (ЦПД), укладені між ним та виконавцями, мають ознаки трудового договору.

У свою чергу, суд почав шукати ознаки трудових відносин між позивачем та фізичними особами, зважаючи на те, що:

1. Трудовим договором регулюється трудова діяльність, а ЦПД — отримання матеріального результату.
2. Предмет трудового договору — власне праця, а предмет ЦПД — виконання певного обсягу робіт.
3. Після виконання певного завдання працівником трудова діяльність не припиняється, ачинність ЦПД — закінчується.
4. За ЦПД виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Особа на власний розсуд організовує та виконує свою роботу, вона не зараховується до штату організації. Запис до її трудової книжки теж не вноситься.

Суд зробив висновок, що трудовий договір — це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства, а не якусь індивідуально-визначену роботу.