Держпраці vs Верховенство права: підстави оскарження притягнення ФОП до відповідальності за порушення законодавства про працю

Законом України “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України” від 12.12.2019 року № 378-ІХ до Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) було внесено зміни до ст. 265 КЗпП, якими, зокрема, суттєво зменшено штрафи за порушення законодавства про працю.

Так, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків до прийняття наведених вище змін, до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, застосовувалися необґрунтовано великі штрафи у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Читайте статтю: Чи можна відмовити інспектору праці у наданні договорів ЦПХ? (lоговір цивільно-правового характеру)

Після набрання чинності змінами до ст. 265 КЗпП, за те саме правопорушення встановлено інші розміри штрафів, а саме:

• за перше порушення: у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
• за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення: у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

При цьому, в ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) викладено таку саму диспозицію, що і в ч. 3 ст. 265 КЗпП, і вказано, що вчинення такого правопорушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, у випадку із фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, у разі вчинення ними правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 265 КЗпП, маємо наступний обсяг відповідальності:

• у разі першого вчинення: попередження за КЗпП плюс штраф 500-1000 НМДГ за ст. 41 КУпАП;
• у разі повторного вчинення: штраф 30 мінімальних заробітних плат за КЗпП плюс штраф 500-1000 НМДГ за ст. 41 КУпАП.

На офіційному веб-сайті Держпраці 06.02.2020 року викладено роз’яснення, як і в якому порядку будуть застосовуватися нові штрафи.

Так, офіційна позиція Держпраці стосовно фізичних осіб-підприємців полягає в наступному:

Адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства про працю передбачена статтею 41 КУпАП. Отже, частиною другою статті 265 КЗпП України і частиною третьою статті 41 КУпАП передбачено відповідальність для фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за порушення законодавства про працю.

Штраф за частиною другою статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за статтею 41 КУпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно з постановою суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, до затвердження в установленому порядку форми попередження фінансові санкції, передбачені абзацами другим та шостим частини другої статті 265 КЗпП України, не застосовуються, що не виключає обов’язку інспектора праці направляти протокол про адміністративне правопорушення на розгляд до суду.

Читати повністю

Ми в соціальних мережах:

• page
• group
• telegram
• viber
• youtube