20 квітня 2019 року у газеті „Голос України” №77/2019 опубліковано Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018 (далі – КУзПБ) . Згідно з текстом документу, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Тобто Кодекс набрав чинності 21 квітня, а введений в дію 21 жовтня 2019 року.
Чим цікавий КУзПБ для фізичних осіб? Тим, що з введенням його в дію громадянам дозволено заявити до суду про свою неплатоспроможність. Це, в першу чергу, корисно якщо мова йде про іпотечний кредит, автокредит, споживчий кредит, мікрокредит, позику, інші боргові зобов’язання, які стали для людини непосильним тягарем.
Ситуації в житті бувають різними: хвороба, смерть близької людини, втрата роботи, розлучення тощо. Все це може „вибити людину з колії”, створити ситуацію, виходу з якої, здавалося б, немає. КУзПБ, надаючи людині право на подання до суду заяви про неплатоспроможність, пропонує вихід з такої ситуації, і як наслідок, спокійне життя без шантажу, залякувань та погроз кредиторів та їх колекторів. Для тих, хто відчув на собі і знає хто такий колектор, методи їх роботи, - позбутися боргів буде за щастя, якому не має ціни!
Як визначити чи підходить фізичній особі- боржнику банкрутство, а якщо підходить, то які є нюанси з сімейним станом, майном, угодами, іншими факторами, що можуть вплинути на хід процедури банкрутства та перспективи звільнитися від боргів.
Перший фактор- сімейний стан
Сімейний стан буває двох видів: в шлюбі і не в шлюбі (ніколи не був(ла) чи розведений(на). Для банкрутства це важливо тому що майно, набуте подружжям в період шлюбу, незалежно від того на кого оформлено, є їхньою спільною сумісною власністю і на половину цього майна, якщо воно є, може бути звернено стягнення в процедурі банкрутства.
Для банкрутства ідеально якщо Ви не в шлюбі і ніколи не були в шлюбі або якщо у вашій спільній сумісній власності немає майна, на яке може бути звернено стягнення. Тоді все, на що можуть претендувати кредитори, це ваше особисте майно і ваші особисті доходи. Якщо Ви перебуваєте в шлюбі чи розлучені менше, ніж три роки назад, то в справі про банкрутство з’являється ще один суб’єкт – це ваш чоловік (дружина) чи колишній чоловік (дружина).
Якщо не було укладено шлюбного договору, то все майно, яке купується подружжям, навіть якщо воно оформляється на когось одного з них, є їх сумісною власністю і ділиться 50/50. Інше може бути встановлено в шлюбному договорі, де можна прописати про непоширення на майно, набуте за час шлюбу, права спільної сумісної власності, домовитися вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них, домовитися про можливий порядок поділу майна, а також будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства. Шлюбний договір може бути укладений як до укладення шлюбу, так і після. Звичайно, якщо у громадян є можливість поділити майно, то такі їхні дії (угоди) можуть бути оспорені кредиторами, тому що можливе укладення шлюбного договору з метою ухилення від необхідності сплачувати борги.
Уявімо ситуацію, коли з метою переписати все майно на дружину чоловік підписує шлюбний договір, в якому встановлено, що 100% всього майна, набутого в шлюбі, належить дружині. Такий шлюбний договір, як і будь-яка інша угода є оспорюваним. В процедурі банкрутства перевіряються угоди, які були вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або протягом трьох років, що передували такому відкриттю, і тому дата укладення чи розірвання шлюбного договору має важливе значення. Якщо шлюб розірвано п’ять років назад, то це не має значення, якщо шлюб розірвано один рік назад, то за два роки, коли він діяв могло бути придбано чи відчужено майно із спільної сумісної власності подружжя. Це буде перевірятися арбітражним керуючим в ході виконання процедури банкрутства (неплатоспроможності).
Крім майна є ще офіційні доходи чоловіка (дружини). Для прикладу, у чоловіка (дружини) велика офіційна заробітна плата. Вона рахується за одним із подружжя, але інший з подружжя має право на 50% доходу чоловіка (дружини), згідно закону. Розмір офіційного доходу впливає на те, чи буде затверджено план реструктуризації боргів.
Короткі висновки по нюансам з сімейним станом:
Блог