Пошук нових джерел фінансування для аграріїв змусив українських парламентарів знову зайнятися розпочатою кілька років тому реформою інституту аграрних розписок. 22 лютого 2024 року Верховна Рада прийняла законопроєкт №9266, який запроваджує в Україні бездокументарні аграрні ноти. Цей крок є важливим на шляху до адаптації українського інституту аграрних розписок до європейського ринку, а також у контексті глобалізації торгівлі та ринків капіталу, переходу до електронного документообігу і сучасних безпекових ризиків.
Після підписання Президентом для українського аграрного сектору настане новий етап розвитку. Разом із ним прийдуть і нові виклики.
Поточний стан справ
Закон «Про аграрні розписки» існує в Україні з 2013 року. Статистика ДП «Аграрні реєстри», що адмініструє реєстр аграрних розписок, свідчить про те, що за більш як 10 років в Україні видали 9554 аграрні розписки у відносинах з 417 кредиторами на загальну суму 66,1 млрд. грн. Чинний закон висуває доволі обтяжливі вимоги до форми аграрних розписок: вони мають бути випущені тільки у паперовому вигляді, складатися винятково на спеціальному бланку та підлягати нотаріальному посвідченню. Також існують обмеження щодо предмету та строку дії нот, і все це на практиці перешкоджає їх активному застосуванню.
Прийнявши законопроєкт №9266, парламент схвалив принципово новий підхід. Тепер поряд із аграрними розписками існуватиме новий інструмент так званих аграрних нот, які існують в електронній формі та користуватимуться перевагами ринків капіталу і депозитарної системи. Цю зміну можна порівняти з 2010 роком, коли всі без винятку акції підприємств були переведені з документарної форми на бездокументарну. Повідомляється, що технічну інтеграцію Реєстру аграрних нот (РАН) з іншими реєстрами та системою депозитарного обліку буде здійснено коштом Міжнародної Фінансової Корпорації у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією. Наразі заплановано, що Реєстр аграрних нот запрацює з 1 січня 2025 року.
Аграрні розписки бувають двох видів — товарні та фінансові, і дотепер обидва види могли існувати лише у паперовій нотаріальній формі. Новий закон не скасовує традиційну форму, а додає до них нову — аграрну ноту, яка не вимагає документарної форми. Ці ноти як неемісійні цінні папери також зможуть видаватися, передаватися та погашатися через депозитарну систему. При цьому в коментарях до законопроєкту йдеться про те, що аграрні ноти перебуватимуть в обігу як на неорганізованому, так і на організованому ринку капіталу (регульованому ринку або багатосторонньому торговельному майданчику). Передбачені кілька різних режимів обігу аграрних нот залежно від можливості та обсягу передачі прав на них. Тобто новий закон надаватиме українським агровиробникам та їх потенційним інвесторам більшу свободу дій в обранні методів залучення фінансування та забезпечення зобов’язань.
Для внесення змін до аграрної ноти боржникам та кредиторам тепер не потрібно буде звертатися до нотаріуса. Більшість дій з ними можна буде вчиняти самостійно, використовуючи електронні підписи та онлайн доступ до РАН. Видавцю ноти (боржнику) потрібно буде мати рахунок у цінних паперах. Аграрна нота вважатиметься виданою з моменту депонування документа та його введення до системи депозитарного обліку в Центральному депозитарії після укладення боржником відповідного договору з Центральним депозитарієм.
Держателем та адміністратором РАН буде Центральний депозитарій цінних паперів. Розробники закону обіцяють, що РАН буде інтегровано для автоматичного обміну інформацією з державними реєстрами, зокрема:
Також передбачаються зміни в частині валютного регулювання: імпортну операцію резидента можна буде вважати завершеною без ввезення на територію України товару, за який нерезиденту видана фінансова аграрна нота, у зв’язку зі зворотнім придбанням такої ноти боржником. Знову ж таки, нормативна база щодо технічної інтеграції реєстрів та обміну інформацією з різними стейкхолдерами ще підлягає розробці. Водночас зазнають змін Господарський та Цивільний кодекси України, Закони України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про кредитні спілки», «Про адміністративні послуги», «Про виконавче провадження», «Про депозитарну систему України», «Про інститути спільного інвестування» та «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Обіг аграрних нот у системі депозитарного обліку потребуватиме від аграріїв більшої підкованості в плані взаємодії з інфраструктурою ринку. Потрібно не тільки розумітися на відкритті та функціонуванні рахунків у цінних паперах, а й взаємодіяти із професійними учасниками цього ринку, зокрема депозитарними установами, а у перспективі — також і гравцями на вторинному ринку. Вже зараз доцільно почати готуватися до роботи за нових умов, принаймні шляхом отримання електронних цифрових підписів.
У новому законі наразі є певні суперечності із законодавством, яке регулює пріоритети обтяжень майна, і парламенту потрібно буде попрацювати над їх усуненням. Чинне законодавство не надає жодної переваги саме аграрним розпискам і встановлює пріоритет не за типом інструменту, а за часом його внесення до реєстру обтяжень. Тож кредиторам варто буде проаналізувати свої наявні та майбутні вимоги до боржників на предмет захисту їхнього пріоритету і приділяти ретельну увагу структуруванню обтяжень у разі множинності вимог.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.