Податковим законодавством України визначено декілька заходів забезпечення з метою стягнення податкового боргу платника податків, одним із яких є арешт коштів на рахунках платників податків.
Задля чіткого розуміння порядку застосування такого виду забезпечення, як арешт коштів на рахунках платника податків, розглянемо більш детально помилки, яких припускається контролюючий орган під час його застосування, та звернімо увагу на випадки, коли контролюючий орган застосовує арешт коштів на рахунках платника податків всупереч нормам податкового законодавства.
Законодавець визначає грошові кошти як один із об’єктів цивільних прав, що прямо закріплено у ч. 1 ст. 177 Цивільного кодексу України.
Стаття 94 Податкового кодексу України (ПК України) визначає загальний порядок застосування адміністративного арешту майна. У п. 94.4 ст. 94 ПК України визначено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
У абзацах другому та третьому пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України чітко передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. Аби суд наклав арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках платника податків, у контролюючого органу мають бути законні та обґрунтовані підстави для того. Цей обов’язок кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України, де закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Розглянемо випадки, коли контролюючі органи допускають помилки при застосуванні такого виду забезпечення, як накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках платника податків.
Читайте статтю: Спори з податківцями під час воєнного стану: що врахувати?
Арешт коштів на рахунку через наявність податкового боргу можливий, лише якщо вартість майна платника податків менша від суми податкового боргу.
За приписами пп. 20.1.33 ПК України встановлюють одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього права. Такими підставами є:
відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;
недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу;
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.