5.1. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ

Кримінальне процесуальне доказування – це діяльність слідчого, прокурора, слідчого судді і суду, а також інших учасників кримінального провадження, яка здійснюється у встановленій законом процесуальній формі і спрямована на збирання, перевірку та оцінку доказів з метою встановлення обставин, що підлягають доказуванню.

В ч. 2 ст. 91 КПК України на законодавчому рівні визначено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Найпоширенішою є позиція вчених, згідно з якою процес доказування складається з таких 3-х елементів:

• збирання;
• перевірка;
• оцінка доказів і їх джерел.

Доказування є не лише практичною, але й мисленнєво-логічною діяльністю суб’єктів доказування. Виділяють два види доказування:

• як дослідження фактичних обставин кримінального провадження;
• як логічне і процесуальне доведення визначеної тези, ствердження висновків у кримінальному провадженні.

Метою доказування у кримінальному провадженні є отримання достовірних знань щодо події кримінального правопорушення та винуватості підозрюваного, обвинуваченого.

Доказування є «серцевиною» кримінальної процесуальної діяльності, займає в ній основне місце. Воно відбувається у всіх стадіях кримінального провадження.

Доказування має кримінально-правове та кримінальне процесуальне значення.

Кримінально-правове значення доказування полягає в тому, що:

• завдяки доказуванню встановлюється, чи мало місце кримінальне правопорушення та якою є його кваліфікація;
• доказування гарантує реалізацію кримінальної відповідальності.

Кримінальне процесуальне значення доказування проявляється в тому, що:

• правильне його здійснення дає змогу забезпечити реалізацію прав і законних інтересів усіх учасників кримінального процесу;
• усі питання, що виникають під час кримінального провадження, можна вирішити лише на підставі достовірно встановлених під час доказування обставин;
• участь заінтересованих суб’єктів у доказуванні є гарантією реалізації засад кримінального процесу;
• докази є підставою для прийняття всіх процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Збирання доказів у кримінальному провадженні

Збирання доказів – це врегульована КПК України діяльність сторін кримінального провадження, потерпілих, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, яка полягає в пошуку, виявленні джерел фактичних даних, вилученні й отриманні необхідної інформації та її фіксації.