Як член Національної ради з антикорупційної політики (далі – Рада), делегований до неї громадськістю, звітую про результати проведеного 10 грудня 2015 року другого її засідання.
Нагадаю, що Рада сформована відповідно до рекомендації, наданої ЄС у травні 2015 року у V Моніторинговому звіті в рамках діяльності щодо лібералізації візового режиму.
Відкривши засідання, у своєму вступному слові Президент України Петро Порошенко згадав, зокрема, про необхідність реформи системи правосуддя як першочергове завдання держави, що має виняткове значення для подолання корупції, і зокрема скасування недоторканності суддів. Присутній на засіданні заступник Голови Ради суддів України Богдан Моніч пізніше у зв’язку із цим заявив, що більшість суддів підтримують зазначену реформу загалом і висновки Венеціанської комісії з приводу реформи зокрема.
Учергове згадано про скоре створення Реєстру декларацій, про запровадження, вслід за міністерствами оборони та економічного розвитку і торгівлі, в інших міністерствах програми електронного урядування, про ефективну приватизацію держпідприємств, про необхідність скорочення держапарату з одночасним підвищенням зарплати держслужбовцям, про невідворотність відповідальності за корупційні злочини...
Заявив також Президент про наявність в АП законопроекту щодо змін до Закону «Про прокуратуру», яким нібито запроваджуватиметься, за його словами, «здорова конкуренція» між Національним антикорупційним бюро (НАБ) і Генпрокуратурою у питанні розслідування кримінальних проваджень щодо прокурорів. Згідно з цим законопроектом у ГП для таких «внутрішніх» розслідувань має бути створена Генеральна інспекція. Однак неясно, як бути із вже фактично виконаною (з невеличким «хвостом», який має протягнутися не пізніше ніж до 20 листопада 2017 року) вимогою пункту 9 Перехідних положень Конституції України про позбавлення прокуратури функції досудового розслідування. Утім, почитаємо законопроект...
Між іншим було сказано про можливе запровадження візового режиму з РФ.
Виступили також керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький і директор НАБ Артем Ситник. Звісно, про результати діяльності ще говорити зарано, тому вони повідомили лише про організаційні проблеми та їх вирішення: окреме від Генпрокуратури приміщення для САП вже є – на вул. Ісаакяна, 17, неподалік від офісу НАБ; вже призначено обох заступників і двох керівників управлінь, призначення продовжуються; по трьох початих кримінальних провадженнях призначено перших процесуальних керівників, причому одним із них є сам Назар Холодницький; в НАБ починається друга хвиля конкурсу на посади детективів і старших детективів – за кілька місяців буде сформовано 90% штату і створено перші два територіальних управління – в Одесі і Львові; НАБ отримує від британців в якості технічної допомоги криміналістичну лабораторію.
Проблемою, яку не вирішили вчасно, на сьогодні став законодавчий припис про необхідність передачі із прокуратури всіх підслідних НАБ проваджень до 20 листопада 2015 року. Цей строк вже минув, але завантажити НАБ і САП сотнями старих справ – означає заблокувати їхню діяльність. Вирішити цю проблему законодавчим шляхом вже неможливо, адже відомо: закон не має зворотної дії в часі (ст. 58 Конституції України). Тому її слід вирішувати, на мій погляд (М.Х.), спільним наказом Генпрокурора і Директора НАБ про створення – для розслідування виключно «старих» проваджень – спільних слідчо-прокурорських груп, до яких мають входити як керівники слідчої групи детективи НАБ, а як члени – слідчі прокуратури, які вели ці провадження; так само процесуальними керівниками мають бути члени відповідних груп процесуальних керівників. КПК це дозволяє.
Глава Національної поліції Хатія Деканоїдзе презентувала свою ідею щодо запровадження – через внесення відповідних змін до КПК –детективів і детективних груп кримінальної поліції, шляхом об’єднання слідчих та оперативників кримінального розшуку. Також зазначила про необхідність зміни сутності діяльності дільничних інспекторів поліції.
Голова конкурсної комісії з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Катерина Левченко звернула увагу на ще одну юридичну проблему, пов’язану з конкурсом: за Законом «Про прокуратуру» на посади в САП не можуть потрапити фахівці, які перейшли на роботу до уповноважених підрозділів по боротьбі з корупцією у другій половині 2014 року та в 2015 році, оскільки встановлений в законі п’ятирічний термін охоплює і цей період також.
Блог