Підстави та причини звільнення

Норми КЗпП дають можливість припиняти трудові відносини за різними причинами та підставами. Можна розділити умовно на декілька груп підстави припинення трудових відносин, а саме:

  1. з ініціативи працівника (ст. 38 та ст. 39 КЗпП; ст. 4 Закону 2136);
  2. з ініціативи роботодавця (ст. 40 та ст. 41 КЗпП);
  3. за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП);
  4. за іншими підставами (п. 2-9 ст. 36 КЗпП).

Зверніть увагу, що у 2022 році з’явилися нові підстави для припинення трудових відносин, а саме:

  1. смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (п. 8-1 ст. 36 КЗпП) ;
  2. смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим (п. 8-2 ст. 36 КЗпП);
  3. відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 8-3 ст. 36 КЗпП);
  4. розірвання трудового договору за власною ініціативою у строк, зазначений у заяві працівника (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури),у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я (ст. 4 Закону 2136).

Крім нових підстав звільнення, у нормах КЗпП дещо змінилися правила звільнення працівників з набранням чинності 19.07.2022 року Закону № 2352.

Користуйтеся консультацією: Закон щодо спрощення трудового регулювання на час воєнного стану: переваги та недоліки для підприємців і працівників

Алгоритм дій у день звільнення працівника

Нагадаємо, що, як правило, звільнення за власним бажанням провадиться згідно зі ст. 38 КЗпП.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.

Та є випадки, коли можна не дотримуватися двотижневого строку попередження, а саме:

  • переїзд на нове місце проживання;
  • переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  • вступ до навчального закладу;
  • неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
  • вагітність;
  • догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю;
  • догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
  • вихід на пенсію;
  • прийняття на роботу за конкурсом;
  • інші поважні причини (ст. 38 КЗпП);
  • підприємство розташоване в районі, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю і здоров’ю працівника (ст. 4 Закону 2136).

Звільнення ж за угодою сторін провадиться згідно з нормами, зазначеними у п. 1 частини 1 Ст. 36 КЗпП. Обмежень на звільнення за цією підставою не існує. Можна звільнити:

  1. під час відпустки;
  2. під час тимчасової непрацездатності;
  3. під час призупинення дії трудового договору.

Алгоритм звільнення можна поділити умовно на документальний та розрахунковий. Якщо йдеться про велике підприємство, де є і відділ бухгалтерії, і відділ кадрів, то документальним оформленням буде займатися кадровик, а розрахунками - бухгалтер.

Читати повністю