Зміна запобіжного заходу на тримання під вартою при ухваленні вироку

При ухваленні вироку у кримінальному провадженні, суди часто змінюють запобіжний захід, який раніше було обрано обвинуваченому на стадії досудового розслідування чи судового розгляду справи. Однак вказана процедур чітко не регламентована чинним законодавством.

Так, КПК України містить:

- п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, у якому вказано: «Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження»;

- п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, відповідно до якого: «У резолютивній частині вироку зазначаються: у разі визнання особи винуватою:.. рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили».

Інших норм, які б безпосередньо регулювали питання щодо обрання чи зміни запобіжного заходу саме при ухваленні вироку, КПК України не містить. У зв’язку з таким обмеженим правовим регулюванням, на практиці виникає низка питань щодо порядку зміни запобіжного заходу при ухваленні вироку, які пропонуємо розібрати на наступному прикладі.

Припустимо, що на стадії досудового розслідування та судового провадження обвинуваченому не було обрано жодного запобіжного заходу (або було обрано запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою). Однак при ухваленні вироку суд застосовує обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Постає запитання: якими нормами законодавства при цьому повинен керуватись суд?

Читайте статтю: Справедливий розмір застави – практичні рекомендації захиснику під час обрання запобіжного заходу його клієнту

На практиці склались два різні підходи щодо порядку обрання чи зміни запобіжного заходу при ухваленні вироку:

1) Суд має право за власною ініціативою обрати чи змінити запобіжний захід на тримання під вартою. Зазначений підхід, до прикладу, відображено у вироку Вищого антикорупційного суду від 16.01.2023 у справі № 991/8783/21. Цей підхід зводиться до того, що оскільки норми КПК України чітко не регулюють вказане питання, то суд не позбавлений права за власною ініціативою обрати чи змінити запобіжний захід на тримання під вартою;

2) Суд має право змінити запобіжний захід на тримання під вартою лише за вмотивованим клопотанням прокурора. Вказаний підхід відображено, наприклад, в ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 16.03.2018 у справі № 459/2171/16-к. Однак такий підхід є непопулярним серед українських суддів.

На мою думку, застосування саме другого підходу є правомірним та справедливим, з огляду на наступне.