Зловживання боргами та розписками під час поділу майна подружжя: як протидіяти

Зазвичай майно, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться порівну. Проте інколи сторони намагаються штучно збільшити свою частку під час поділу майна, зокрема, за допомогою боргів та розписок. Які саме маніпуляції використовуються та як протидіяти цьому в суді - спробуємо розібратися.

Договір «заднім числом»

Під час поділу майна в суді один із подружжя заявляє, що в період шлюбу оформив позику. І, можливо, навіть її погасив. У зв’язку із цим він просить суд розділити цей борг між сторонами або збільшити його частку у спільному майні.

Очевидно, інший з подружжя не давав згоди на таку позику. Чи повинен він відповідати за ці борги? За загальним правилом так, якщо позика відповідає двом критеріям:

• договір укладався в інтересах сім'ї;
• одержане майно (гроші) було використано в інтересах сім’ї.

Ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

Але на рівні закону закріплено підхід, який не пов'язує виникнення обов'язку другого з подружжя з фактом надання ним згоди на вчинення правочину. Таку позицію Верховний Суд висловив у справі № 947/31704/19 (постанова від 08.11.2023). І навіть якщо другий з подружжя не знав про укладення договору, він вважатиметься зобов’язаною особою, якщо об'єктивно цей договір було укладено в інтересах сім'ї та одержане майно було використано в інтересах сім’ї.

Цей підхід спрямований на забезпечення інтересів кредитора. Однак на практиці він призводить до зловживань.

Щоб довести наявність боргу, сторона може подавати договори позики або розписки без нотаріального посвідчення. Адже закон не вимагає нотаріальної форми. Такі документи легко підробити. Наприклад, скласти розписку на вигадану позику та підписати «заднім числом».

Це складні та неоднозначні справи. Але з «фальшивими» розписками можливо і необхідно боротися в суді. Що конкретно можна зробити?

1. Подати зустрічний позов про визнання розписки недійсною. Відповідачем буде кредитор за розпискою. У суді варто ініціювати проведення експертизи давності рукописного тексту на цій розписці.

Якщо відповідачі ухилятимуться від участі в експертизі та не нададуть оригінал розписки, слід просити суд застосувати ст.109 Цивільного процесуального кодексу та визнати той факт, для якого призначалася експертиза.