Землі за межами населених пунктів ‒ держава думає, як поділити (не) порівну?

Тема передачі на місця повноважень із розпорядження землями за межами населених пунктів широко обговорюється в суспільстві та політикумі вже декілька років.

Прагнення передати розпорядження землею від призначених у Києві чиновників до органів, обраних людьми, було висловлено багатьма політичними силами. Цю норму навіть закріплено в коаліційній угоді.

На цю тематику зареєстровано цілу низку законопроектів, кожен з яких викликав бурхливу дискусію. У травні 2016 року знайшли варіант вирішення проблеми, який, начебто, влаштовував усіх. Законопроект №4355, розроблений аграрним комітетом ВР спільно з Держгеокадастром та підписаний 46 народними депутатами з усіх політичних сил, проголосували нарешті у першому читанні.

Читайте статью: Какой-такой эмфитевзис?

Невдовзі, на початку вересня минулого року, законопроект підготували й затвердили в аграрному комітеті до другого читання. Проте його розгляд на пленарному засіданні ВР із невідомих причин досі так і не відбувся.

І от 18 вересня уряд вносить до парламенту інший законопроект на таку ж тематику – №7118 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об’єднаних територіальних громад». Яка причина розробки цього документа, і чим він відрізняється від законопроекту №4355, поцікавилися у одного з його авторів, члена ради Асоціації «Земельна спілка України» Сергія Біленка.

За його словами, головною відмінністю законопроектів є масштаби децентралізації.