Більшість онлайн-сервісів, які ми використовуємо щоденно та за які ми не платимо гроші, надаються, як ми гадаємо, безкоштовно. Хоча насправді це не так. Навіть не замислюючись про це, ми щодня платимо за безкоштовне обслуговування, але не грошима, а набагато більшою цінністю - своєю конфіденційністю.
Щодня, щохвилини та щосекунди, доки ми користуємось телефоном, ноутбуком, планшетом та іншими гаджетами з можливістю доступу до мережі інтернет, компанії збирають наші дані, які ми залишаємо там, включаючи наші особисті дані, звички, інтереси та іншу інформацію про нашу онлайн-активність. Ці дані з великою долею імовірності можуть бути в подальшому продані страховим компаніям або будь-яким іншим організаціям з метою отримання ними прибутку. Найпоширенішим в Україні прикладом, можна навести випадки, коли тими чи іншими особами купуються в інших компаній (наприклад, банків) цілі бази даних клієнтів з їх іменами та номерами телефонів для використання цієї інформації у «холодних дзвінках».
Очевидним фактом є те, що це може мати, та імовірно матиме, негативний вплив на наші права та свободи в тому чи іншому вигляді, оскільки наші особисті дані можуть бути використані, або навіть вже використовуються без нашого дозволу. Безконтрольний та анархічний збір персональних даних користувачів вже давно перестав лякати не лише малі компанії, які не потрапляють під зір регуляторних органів, а і великих, міжнародних інтернет-гігантів, таких як Facebook, які збирають дані навіть від тих, хто не є їхніми користувачами за допомогою різних методів, включаючи відстеження діяльності в Інтернеті та використання файлів «cookie» - малих файлів, що зберігаються на наших комп’ютерах або ж інших девайсах.
Читайте статтю: Кому належить майбутнє: правове поле боротьби за інтелектуальну власність творів зі штучним інтелектом?
Причиною цьому є те, що більшість інтернет-компаній отримують значну частину свого основного доходу від реклами. Наприклад, надаючи контент, пристосований до інтересів користувачів, Facebook прагне покращити взаємодію з користувачами, показувати їм більш таргетовану рекламу та збирати більше особистої інформації користувачів. Особиста інформація користувачів допомагає компаніям робити висновки про їхні вподобання та пристосовувати рекламу до реальних потреб користувачів. Чим ближче відповідність, тим дорожча плата за рекламу. Ціна рекламних продуктів, які відповідають інтересам користувачів, вища, ніж у звичайних товарів того ж бренду. Тому Facebook пріоритетно інвестує та розвиває свої відділи, які відповідальні за збільшення кількості користувачів, аналіз даних, рекламу та юристів.
Так вже вийшло, що ми живемо в інформаційну епоху, коли прибуток прив’язаний до персональних даних, а тому ми всі як користувачі наражаємось на ризики, що пов’язані з неправомірним поширенням своїх персональних даних третім особам. Наприклад, що робити, якщо сайт знайомств не може захистити персональні дані своїх користувачів, або ж гірше – починає свідомо торгувати персональною інформацією з недобросовісними рекламодавцями, які потім розсилають їм спам. В Україні з такою ситуацію може зіткнутись кожен. Зокрема, 20 вересня 2021 року експерти української громадської організації «Інтерньюз-Україна» презентували Індекс захисту персональних даних-2021 – результати дослідження корпоративної політики 20 провідних приватних українських технологічних компаній щодо персональних даних клієнтів.
Згідно проведеного 8 із 20 компаній, обраних для дослідження, набрали менш ніж 50% балів, що свідчить про нижчий за середній рівень захисту персональних даних, відображених у корпоративній політиці. Серед них — Eldorado.ua, DataGroup.ua, Lifecell.ua, Rozetka.com.ua, Makeup.com.ua, Silpo.ua, Lanet.ua і Triolan.com.
Так, на сайтах компаній Vodafone.ua, Silpo.ua, Triolan.com і Lanet.ua немає відмітки для користувача про надання дозволу на оброблення його персональних даних, хоча це одна з вимог законодавства. Десять досліджуваних компаній не інформують своїх користувачів, упродовж якого часу ці компанії зберігатимуть інформацію про них. На сайтах Triolan.com, Makeup.com.ua, Silpo.ua та Lanet.ua користувачі не мають можливості видалити свої збережені особисті дані. 15 досліджуваних компаній не описують умов видалення акаунту користувача після припинення договору або за умов некористування акаунтом. Ще 10 не вказують, де та як вони зберігають дані користувачів, тобто розташування серверів невідоме.
За такого відношення, як вбачається з цього дослідження, великої кількості українського бізнесу, які нехтують захистом персональних даних своїх користувачів, а також відсутності адекватного правового регулювання цього питання в Україні, виникає питання яким чином відшкодувати завдану, через порушення порядку користування персональними даними користувачів, шкоду.
Читайте статтю: AI в праві: Чи здатний ChatGPT замінити професію юриста?
Чинне законодавство передбачає два гіпотетичних порядки відшкодування завданої шкоди, які можуть бути застосовані в цій ситуації:
Блог