Як притягнути до відповідальності власників Telegram-каналів за поширення негативної інформації?

У сучасному інформаційному просторі месенджер Telegram посідає особливе місце — завдяки своїй анонімності, простоті створення каналів і широкому охопленню аудиторії. Саме ці характеристики зробили його одним із головних інструментів для поширення інформації — як позитивної, так і такої, що може завдати шкоди честі, гідності та ділової репутації особи, а також призвести до спричинення моральної шкоди.

Разом із зростанням впливу Telegram-каналів актуалізується питання юридичної відповідальності їх власників. Які види відповідальності можуть застосовуватись у випадку поширення неправдивих або дискредитуючих матеріалів? Як встановити власника (редактора, адміністратора) Telegram-каналу? Чи існують правові механізми притягнення до відповідальності, якщо особу адміністратора встановити майже неможливо?

Види відповідальності за поширення негативної інформації

Поширення негативної інформації через Telegram-канали може спричиняти юридичну відповідальність різних видів: цивільно-правову, адміністративну, кримінальну.

Що ж таке негативна інформація? Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку особи (щодо якої поширюється така інформація), порушує її право на повагу до честі, гідності чи ділової репутації.

Цивільно-правова відповідальність

Цивільно-правова відповідальність передбачає застосування механізмів захисту немайнових прав особи, таких як право на честь, гідність, ділову репутацію (статті 23, 277–280 Цивільного кодексу України), шляхом звернення до суду з позовною заявою.

Для притягнення до цивільно-правової відповідальності, необхідно довести сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;