Спори щодо зобов’язань ФОП, яка на дату подання позову втратила такий статус, перед іншими юрособами розглядаються в порядку господарського судочинства (ВС/ВП № 127/23144/18 від 09.10.2019)

Фабула судового акту: До уваги читача пропонується судове рішення Великої Палати Верховного Суду предметом якої є визначення предметної юрисдикції спорів за зобов’язаннями фізичної особи-підприємця, яка на момент подання позову такий статус втратила.

Незважаючи на те, що дане питання неодноразово вирішувалось вищою судовою інстанцією у постанові від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 та від 5 червня 2019 року у справі № 904/1083/18 запропоноване судове рішення стане у нагоді усім юристам, які практикують в галузі цивільного та господарського судочинства.

У даній справі банк звернувся до суду загальної юрисдикції із позовом до ФОП про стягнення з останньої кредитної заборгованості. При цьому важливим фактом є те, що на момент подачі вказаного позову зазначена особа припинила свою господарську діяльність та була «закрита».

Місцевий загальний суд провадження у справі закрив з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір виник у зв`язку зі здійсненням відповідачем господарської діяльності. З таким рішенням погодився і апеляційний суд.

На зазначені рішення банком подано касаційну скаргу.

Проте, Велика Палата вирішуючи зазначений юрисдикційний спір зазначила, що відповідно до положень ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Згідно ст. 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.

Отже господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Порушення предметної юрисдикції не є підставою для скасування заходів забезпечення позову (ВС/КЦС № 243/10605/18 від 02.10.2019)

Законність дій/бездіяльності держвиконавців у зведених виконавчих провадженнях за рішеннями судів різних юрисдикцій розглядається у порядку адміністративного судочинства (ВС/ВП № 805/3267/16-а від 24.04.2019)

Спори щодо речових прав на майно громадських організацій, що є самостійними юридичними особа, відносяться до правовідносин у сфері господарювання і підвідомчі господарським судам (ВП ВС, № 915/1674/15, 22.01.19)