Юридичні особи ПОВИННІ своєчасно та у повній мірі сплачувати судовий збір, оскільки законом норм про звільнення таких особі від сплати збору та відстрочення його сплати НЕ передбачено (ВС/КЦС у справі № 641/3706/19 від 07.12.2020)

Фабула судового акту: Законом «Про судовий збір» встановлено ставки такого збору за подання до судів процесуальних документів – позовних заяв, апеляційний та касаційних скарг тощо.

При цьому у вказаному законі чітко визначено коло суб’єктів, які повинні сплачувати вказаний вид збору, а саме громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону).

Одночасно статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір» визначено виключне коло осіб та випадків коли сторона звільняється від сплати судового збору або сплати збору може бути відстрочена або розстрочена.

У постанові, що пропонується до уваги читача, Касаційним цивільним судом проаналізовано згадані норми та зроблено висновок про те, чи застосовуються норми статті 8 Закону України «Про судовий збір» до юридичних осіб, зокрема, органів державної влади та місцевого самоврядування.

В цій справі міською радою було подано апеляційну скаргу на рішення районного суду.

Однак, апеляційний суд вказану скаргу залишив без руху у зв’язку із несплатою судового збору у повному обсязі.

У подальшому органом місцевого самоврядування до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору в обґрунтування зазначено, що міська рада є представницьким органом територіальної громади і здійснює відшкодування витрат, пов`язаних із своєю діяльністю за рахунок коштів міського бюджету. З метою оплати судового збору подано заявку на фінансування, однак це потребує певного часу, а саме одного тижня.

Апеляційним судом у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено з тих підстав, що підстави, на які посилається апелянт у клопотанні про відстрочення сплати судового збору законом не передбачені та апеляційну скаргу повернув.

На вказане рішення міскрадою було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що міська рада є представницьким органом територіальної громади і здійснює відшкодування витрат, пов`язаних із своєю діяльністю за рахунок коштів міського бюджету. З метою оплати судового збору була подана заявка на фінансування до Департаменту бюджету та фінансів, однак отримання фінансування безпосередньо на реєстраційний рахунок міської ради потребує певного часу, що не дозволяє, з об`єктивних причин, усунути недоліки протягом десяти днів.

Однак, Касаційний цивільний суд вказані доводи необґрунтованими та у задоволенні скарги відмовив.

Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що відповідно до норм ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.