У спорах про звернення стягнення на предмет іпотеки мають майновий характер судовий збір стягується виходячи вартості іпотечного майна, а не суми боргу (ВС/КЦС № 307/23/18 від 02.10.2019)

Фабула судового акту: Законом України «Про судовий збір» визначено ставки такого збору. При цьому суми збору диференціюються у залежності від виду документів, предметної юрисдикції, а також характеру спору (майновий чи немайновий).

У зв’язку із цим на практиці іноді виникають питання, пов’язані із віднесенням того чи іншого спору до майнового або немайнового.

У даній справі кредитор звернувся до суду із позовом із вимогами, зокрема, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою районного суду вказану позовну заяву залишено без руху у зв’язку із несплатою судового збору у повному обсязі та у подальшому повернуто позивачу.

Із таким рішенням погодився і апеляційний суд.

Згадані рішення кредитором було оскаржено у касаційному порядку.

При цьому касаційну скаргу вмотивовано тим, що позивачем заявлена вимога майнового характеру, а саме: звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за кредитором права власності. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно та його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

З такими доводами КЦС погодився і у своїй постанові зазначив про таке.

Згідно з абзацом першим підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормами ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Отже розмір судового збору за подання ТОВ «Українська факторингова компанія» позову в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності необхідно обраховувати відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи із вартості заставного майна, а не суми боргу як помилково було визначено місцевим та апеляційним судами.