Проведення огляду в орендованій частині квартири вимагає згоди на це не власника квартири, а орендаря (ВС/ККС № 346/7477/13-к від 31.10.2019)

Фабула судового акту: Порушення недоторканості житла є одним з найрозповсюджених порушень, яких припускаються працівники правоохоронних органів при проведенні досудового розслідування кримінальних проваджень.

Слід зауважити, що саме такі порушення тягнуть за собою визнання окремих доказів недопустимими і, відповідно, постановлення в окремих випадках виправдувальних вироків.

У даній справі захисником засудженого до Касаційного кримінального суду було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано ти, що докази, здобуті під час слідчої дії, а саме огляду орендованої кімнати в квартирі, у якій проживав засуджений (який виходячи із дій правоохоронців фактично був обшуком) проведеного згоди засудженого та без ухвал слідчого судді, мали б бути визнані судом недопустимими доказами, чого зроблено не було.

Касаційний кримінальний суд визнав такі доводи слушними і касаційну скаргу задовольнив.

Мотивуючи своє рішення ККС у постанові, що аналізується, послався на те, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, а саме протоколу огляду місця події, даний огляд проведений з участю двох понятих та власника житла, в якого засуджений винаймав квартиру.

Разом з тим, незважаючи на те, що огляд, який фактично був обшуком, проведено за участі власника всієї квартири, останній не мав права давати дозвіл на огляд тієї частини помешкання, яку винаймав на той час засуджений, тому проведення цієї слідчої дії без ухвали слідчого судді чи дозволу особи, яка на правових підставах фактично користувалась цим помешканням, було безумовним порушенням права останнього на недоторканість житла.

Аналізуйте судовий акт: Вирішуючи питання щодо допустимості доказу, суд має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим (ВС/ККС, № 639/8329/14-к,08.10.19)

Проведення обшуку особи, прихованого під огляд місця події, до внесення даних до ЄРДР є грубим порушенням норм КПК України (Ставищенський районний суд, виправдувальний вирок 16.01.2019, № 378/331/18)

Обшук має проводитись виключно слідчим, а не оперативними працівниками навіть за наявності такого доручення (ВС/ККС у справі № 466/896/17 від 29 січня 2019р.)

Визнання недопустимими доказів, на яких грунтувалася ухвала слідчого судді про проведення обшуку, зумовлює НЕДОПУСТИМІСТЬ УСІХ ДОКАЗІВ, здобутих під час проведення такого обшуку (ВС/ККС, № 754/12820/15-к, 05.02.2019)