При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й сам спосіб дії винних осіб (ВС/ККС № 405/3734/16-к від 31.07.2018)

Фабула судового акту: Диспозицією ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за відкрите викрадення чужого майна поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Одночасно ст. 187 КК України як склад злочину визначено напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Отже єдиним чинником який відрізняє ці два суміжних складів злочинів є саме ознака небезпечності насильства для життя та здоров’я потерпілого.

У даній справі особу засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України за те, що засуджений разом із двома невстановленими особами перебував на вул. Кропивницького у м. Кіровограді. В указаний час їм назустріч йшов потерпілий. У цей момент у винної особи та невстановлених осіб виник умисел на вчинення нападу з метою заволодіння майном. Домовившись між собою, засуджений та невстановлені особи підійшли до потерпілого, і засуджений ударив його в ділянку грудної клітки, від чого потерпілий упав на землю. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, засуджений разом із двома невстановленими особами, діючи умисно, завдали ударів потерпілому, який у той момент упав на землю, чим заподіяли останньому тілесні ушкодження у вигляді: синців навколо лівого ока з переходом на вилицеву ділянку на спинці носа із саднами, навколо правого ока із садном на верхній повіці, носогубного трикутника зліва, нижній щелепі зліва з переходом в ділянку лівої щоки, в ділянці правої ключиці, на правому плечовому суглобі правого плеча та саден на лобі зліва, в ділянці носа та крилі носа справа, крововиливу в слизову верхньої губи, які згідно з висновком судово-медичної експертизи є легкими тілесними ушкодженнями.

Органом досудового слідства та судами першої та апеляційної інстанцій такі дії було кваліфіковано за ст. 187 КК України як розбій.

На зазначені вирок та ухвалу засудженим та його захисником подано касаційну скаргу з підстав невірної кваліфікації дій за ст. 187 КК України, оскільки на думку останніх у діях засудженого наявний склад злочину, передбачений ст. 186 КК України (грабіж).

Переглядаючи справу Касаційний кримінальний суд вказав, що однією з характеризуючих ознак розбою є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Агресивність й спрямованість таких дій на подолання опору по відношенню до особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою від грабежу.

Так, судом першої інстанції за результатами дослідження доказів у провадженні, зокрема показань обвинуваченого та потерпілого, беззаперечно встановлено, що вчинення даного злочину супроводжувалося насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, який зазнав нападу, внаслідок завданих йому ударів трьома особами, в тому числі й по голові, внаслідок чого потерпілий втрачав свідомість.

При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й сам спосіб дії винних осіб, що був врахований судами при кваліфікації дій засудженого.

Таким чином, за встановлених у даному провадженні фактичних обставин, мав місце розбій, який передбачає напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: До фізичного насильства при розбої належить насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя в момент заподіяння (ВС/ККС № 235/164/16-к від 24.04.2018)