Порушення підслідності однозначна підстава для визнання доказів недопустимими (ВС/ККС у справі № 761/34909/17 від 14.04.2020)

Фабула судового акту: Колишній Генеральний прокурор Юрій Луценко дуже любив вихвалятись своїми успіхами на ниві боротьби з корупцією гучно заявляючи про «полювання на велику рибу».

Однак окрім піару ще й треба додержуватись норм закону, а не тільки плескати язиком.

Пропоную до уваги читача саме таке судове рішення у широко розпіареній справі за обвинуваченням відомого та поважного адвоката Петра Гречківського, який до того ж є членом Вищої ради правосуддя, яка закінчилась пшиком.

У даній справі адвоката та ще одну особу було обвинувачено за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд завдяки наполегливій та якісній роботі сторони захисту обвинувачених у справі виправдав.

На дане рішення потерпілим було подано касаційну скаргу.

Переглядаючи вказані рішення Касаційний кримінальний суд скаргу визнав необґрунтованою та її доводи відхилив.

Аналізуючи законність та обґрунтованість вироку місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції Касаційним кримінальним судом було, зокрема, констатовано той факт, що вказану справу було досудове розслідування було проведено з порушенням правил підслідності.

Так, pгідно зі ст. 216 КПК кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 190 КК України віднесено до підслідності слідчих органів Національної поліції.

Тому, розпочавши кримінальне провадження, прокурор на підставі ч. 7 ст. 214 КПК зобов`язаний був невідкладно, але не пізніше наступного дня з дотриманням правил підслідності, передати наявні у нього матеріали до слідчих органів Національної поліції та доручити проведення досудового розслідування.

Натомість органи прокуратури з 19 серпня до 30 вересня 2016 року, тобто протягом одного місяця і десяти днів, здійснювали досудове розслідування з порушенням визначеної ст. 216 КПК підслідності, в ході чого провели ряд слідчих дій, спрямованих на отримання доказів, у тому числі й негласні слідчі (розшукові) дії, результати яких було покладено в основу обвинувачення.