Уявімо собі таку цілком реальну ситуацію. Платник податків за результатами адміноскарження отримує від ДПС України рішення про результати розгляду скарги. Окремі ППР скасовуються. Інші – теж скасовуються, але у певній частині. Натомість більшість ППР зазвичай залишаються без змін. Ну так вже у ДПС повелося… Припустимо, що платника податків не задовольняють як нові ППР, що були ним отримані замість частково скасованих, так і старі ППР, які зберегли чинність. А тому платник податків вирішує звернутися до суду. З цією метою він подає позовну заяву. Планується, що ця обставина на тривалий час (місяць, рік, кому як пощастить!) позбавить його клопоту з вирішенням податкових проблем. Але майже одночасно в Електронному кабінеті виникає податковий борг, який має безпосереднє відношення до раніше оскаржених ППР. Чому так сталося? Хто у цьому винен? Спробуємо розібратися.
Строки судового оскарження: які вони?
Загалом їх декілька. Так, лише ПКУ містить два строки:
- 1095 днів – загальний строк;
- місяць – у разі попереднього адміноскарження.
Натомість, як це не дивно, ДПС до такого «дуалізму» ставиться критично – строк судового оскарження може бути тільки один, і це 1095 днів:
«Враховуючи те, що два зазначені приписи ПКУ по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному (п. 56.18 і п. 56.19 ст. 56 ПКУ), то відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм, а саме п. 56.18 ст.56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів).
Отже, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження».
Але це позиція ДПС. Натомість, як з’ясувалися, судові органи не обмежують себе нормами ПКУ, а дивляться на проблему більш комплексно. При цьому 1095-денний строк вони «красиво» проігнорували, пояснюючи це так: «зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду».
Як наслідок, Верховний Суд допускає різні строки оскарження – 1 місяць, 3 місяці, 6 місяців:
- процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування ППР (рішення про застосування штрафних санкцій), якщо платник не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України – становить ШІСТЬ МІСЯЦІВ і обчислюється з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (постанова КАС ВС від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20);
- строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування ППР після проведення процедури адміністративного оскарження становить ОДИН МІСЯЦЬ, що настає за днем закінчення процедури такого адміністративного оскарження (постанова КАС ВС від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19);
- строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску, становить ТРИ МІСЯЦІ з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги (постанова КАС ВС від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19);
- з 27 травня 2022 року та на момент звернення Позивача з позовом розпочав діяти МІСЯЧНИЙ СТРОК звернення до суду з позовом про скасування ППР у разі використання платником податків процедури адміністративного оскарження такого (постанова КАС ВС від 1 червня 2023 року у справі № 300/4156/22);
- запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов’язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Пропущений процесуальний строк (23 дні за жовтень – листопад 2023 року) є незначним, і в умовах посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об’єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу, представником позивача за першої ж можливості було подано позовну заяву до суду. Тобто позивач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії У РОЗУМНИЙ СТРОК для реалізації свого права на звернення до суду (постанова КАС ВС від 5 липня 2023 року у справі № 620/397/23);
- ураховуючи, що процедура адміністративного оскарження позивачем не застосовувалась, а про оскаржувані рішення комісії органу ДПС щодо відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної товариству було відомо ще в січні 2022 року, тому строк звернення до суду минає на початку липня 2022 року. Тобто позивач звернувся з пропуском передбаченого процесуальним законом ШЕСТИМІСЯЧНОГО СТРОКУ. Запровадження воєнного стану не продовжує процесуальні строки автоматично, не є безумовною підставою для їх поновлення або продовження, проте має безпосередній вплив на оцінку судом інших (індивідуальних) обставин, які унеможливили або істотно ускладнили дотримання учасником процесу регламентованого терміну (постанова КАС ВС від 17 травня 2023 року у справі № 640/17129/22);
- платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом ШЕСТИ МІСЯЦІВ з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (постанова ВПВС від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19).
Чому варто оскаржувати ППР у суді протягом 10 робочих днів після отримання рішення за скаргою на ППР?!
Усі згадані строки не мають принципового значення для платника податків. Вони більше для орієнтиру. Адже, якщо він має справу з ППР, якою нараховано грошове зобов’язання (податок, штраф), йому варто поспішити. Затягувати з позовом на місяці чи роки не варто. Річ тут ось у чому.