З чого все почалося?
З чого й ким вперше було запропоновано ввести до кримінального процесу відсутні у КПК України поняття як стандарти доказування, зокрема «стандарт доказування обґрунтована підозра», «стандарт доказування достатня підстава» та «стандарт доказування поза розумним сумнівом»? Дати остаточну відповідь на це питання дуже важко. Але, як бур’ян, ці стандарти пробили собі дорогу в кримінальний процес і почали самостійне життя.
Спробуємо викосити зайвий бур’ян та розібратися у справі. І передусім відповімо на болюче питання, а саме: відокремимо повідомлення про підозру від складання обвинувального акта, хоча здавалось, що в КПК України це вже остаточно розмежовано.
Наразі ВАКС визначає повідомлення про підозру як припущення, якого достатньо, щоб переконати об’єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла здійснити злочин. ВАКС заперечує необхідну наявність всіх елементів складу кримінального правопорушення й достатніх доказів для повідомлення особи про підозру та розмірковує про «меншу міру ймовірності», та про «визначення вірогідності вчинення кримінального правопорушення». Усі ці «припущення» та «ймовірності» суперечать чинному законодавству України.
В одній із ухвал ВАКС слідчий суддя зазначає наступне: «Підозра – це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз’ясненням її прав та обов’язків відповідно до чинного законодавства».
Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об’єктивно зв’язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Слідчим суддею також не приймається до уваги твердження сторони захисту про відсутність в діяннях Особа1 суб’єктивної та об’єктивної сторони інкримінованого йому злочину, оскільки на даній стадії досудового розслідування не є необхідним, щоб органом досудового розслідування було встановлено існування всіх елементів складу злочину, який інкримінується підозрюваному, оскільки фактично досудове розслідування і здійснюється саме з тією метою, аби встановити всі чотири елементи складу злочину (суб’єктивна сторона, суб’єкт, об’єктивна сторона, об’єкт), а також встановити всі кваліфікуючі ознаки відповідного злочину».
Читайте статтю: Закони Мерфі та ВАКС - до питання підозри
Звернімося до КПК України!
Пунктом 14 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено: «притягнення до кримінальної відповідальності – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення». Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України «Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом». Пункт 3 ч. 1 ст. 276 КПК зазначає, що повідомлення про підозру здійснюється у випадку: «наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення». Згідно з п. 1 ст. 84 КПК «Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню». Саме достатність доказів згадується в п.1 ст.94 КПК України: «Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення». Тобто для повідомлення особи про підозру має бути склад кримінального правопорушення та достовірні, належні, допустимі, а в сукупності достатні докази для повідомлення особи про підозру.
Слідчі судді ВАКС ігнорують згадані норми КПК. На їхню думку, такі вимоги є лише для обвинувального акту. А наявність складу кримінального правопорушення, достовірних, належних, допустимих, в сукупності достатніх та взаємопов’язаних доказів, перевіряє тільки суд під час судового розгляду. Але повідомлення про підозру – це все ж таки звичайне припущення.
Блог