Главная Блог Аналитические статьи Дайджесты ЩОДО ПИТАННЯ РОЗСЕКРЕЧУВАННЯ УХВАЛ СЛІДЧИХ СУДДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

ЩОДО ПИТАННЯ РОЗСЕКРЕЧУВАННЯ УХВАЛ СЛІДЧИХ СУДДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

04.07.2017
Просмотров : 14852

Автор статті: Слуцька Тетяна Іванівна

начальник відділу забезпечення діяльності
заступника Голови та секретаря судової палати
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ

кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України

ЩОДО ПИТАННЯ РОЗСЕКРЕЧУВАННЯ УХВАЛ СЛІДЧИХ СУДДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Проблема недопустимості доказів та їх виключення із судового процесу була та, як свідчить практика, й залишається особливо гострою. Конституція України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. У ч. 2 ст. 3 Конституції України головним обов'язком держави проголошено утвердження та забезпечення прав і свобод людини, а отже, правоохоронні органи та суд при встановленні істини під час досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження зобов'язані дотримувати гарантій прав і свобод людини і громадянина, закріплених у Конституції та в інших законах України.

Варто зазначити, що реформа кримінальної юстиції України, запроваджуючи розширення змагальних засад кримінального провадження, зумовила необхідність розробки нових підходів як до питань доказового права загалом, так і до встановлення допустимості та недопустимості доказів зокрема. Внаслідок чого, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) на відміну від Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року вперше сформулював правила про допустимість і недопустимість доказів (статті 86-90 КПК). Так, у ч. 1 ст. 87 КПК передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та Законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У зв'язку з чим, а також зважаючи на багатогранність та складність зазначеного питання, пропонуємо зупинитися на питаннях розсекречування ухвал слідчих суддів суду апеляційної інстанції, а саме – необхідності, ініціювання та порядку їх розсекречення.

Попередньо звернемо увагу, що в практичній діяльності наявна точка зору, відповідно до якої матеріальні носії інформації (МНІ) щодо організації негласних слідчих (розшукових) дій розсекречуванню не підлягають у зв’язку з необхідністю здійснювати розмежування МНІ залежно від вживаних у п. 5.6. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5 (Інструкція) словоформ «організація негласних слідчих (розшукових) дій» і «проведення цих дій». Наведена позиція, видається неправильною, оскільки:

по-перше, в п. 5.6. Інструкції, який невірно тлумачиться деякими представниками суду апеляційної інстанції, відокремлено матеріальні носії інформації, що мають зберігатися в окремих номенклатурних справах. Зокрема, матеріальні носії інформації: 1) «щодо організації негласних слідчих (розшукових) дій» з посиланням на їх види «(постанови, клопотання, ухвали, доручення)», які, як випливає з їх змісту, можуть впроваджуватися як на етапі організації заходу, так і під час його безпосереднього проведення. Наприклад, доручення слідчого/ прокурора слідує за постановленням ухвали слідчого судді. Тобто вжите у такому випадку слово «організація» має ширше значення, ніж його буквальне тлумачення; 2) «результати проведення цих дій» із вказівкою на них «(протоколи та додатки до них)»; 3) «відповідне службове листування» з примірними їх прикладами «(листи, доповідні, рапорти тощо)», що за своїм змістовним навантаженням свідчить про здійснення такого листування, як на етапі організації, так і під час безпосереднього проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

по-друге, ухвала слідчого судді постановляється не лише на етапі організації негласних слідчих (розшукових) дій, а й після їх проведення та отримання відповідних результатів. Зокрема, до постановлення ухвали слідчого судді можуть бути розпочаті такі негласні слідчі (розшукові) дії: 1) установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК); 2) спостереження за особою (ст. 269 КПК). А також лише у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних, зокрема, із: 1) врятуванням життя людей; 2) запобіганням вчиненню тяжкого та особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VІ, VІІ (статті 201 і 209), ІХ, ХІІІ, ХІV, ХV, ХVІІ Особливої частини Кримінального кодексу України (КК). Після початку таких негласних слідчих (розшукових) дій прокурор зобов’язаний невідкладно (за наявності найпершої об’єктивної можливості) звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням. Така можливість може мати місце й після отримання відповідних фактичних даних внаслідок проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, які надалі, за умови отримання дозволу слідчого судді, визнаватимуться доказом;

по-третє, слово «проведення» в низці положень Інструкції використовується як загальне поняття, що охоплює у собі всі етапи: організацію, безпосереднє проведення, результати. Зокрема, в такому значенні воно вживається у: назві розділу V «Порядок засекречування та розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій» Інструкції; у п. 5.3 Інструкції «матеріальні носії інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій повинні містити…» із зазначенням конкретних вимог, які вони мають містити при їх засекречуванні. Якщо ж слово «проведення» в цьому випадку тлумачити обмежено (співвідносити його виключно до конкретної стадії процесу), то ухвали слідчого судді взагалі не підлягають засекречуванню, що прямо суперечить п. 5.1. Інструкції.

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст