Главная Блог Аналитические статьи Статьи Що заважає звільненню з військової служби за наявності законних підстав: судова практика

Що заважає звільненню з військової служби за наявності законних підстав: судова практика

25.03.2024
Просмотров : 1004

У перші дні повномасштабного вторгнення чимало чоловіків пішли до Збройних Сил боронити країну. Коли рівень загрози знизився, дехто із захисників, хто за законом мав право на звільнення, спробували його реалізувати. Але не всім це вдалося. Чому так — спробуємо розібратися. (Джерело: «Закон і Бізнес» )

Своє тлумачення

Відповідно до ст.26 закону «Про військовий обов’язок та військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, можуть бути звільнені з військової служби під час воєнного стану через певні сімейні обставини або інші поважні причини. Серед них — наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи.

Військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, з урахуванням п.233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента від 10.12.2008 №1153/2008, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби, думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю, районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Проте, коли військовослужбовці почали писати рапорти про звільнення з військової служби, виявилося, що чимало військових частин мають особливе тлумачення норми закону.

Наприклад, коли згадувалася дружина із ІІІ групою інвалідності, то рапорт або не розглядався, або військовослужбовцю відмовляли у задоволенні прохання про звільнення. Аргументація — норма закону стосується лише осіб з інвалідністю I чи II групи.

Різне розуміння військовослужбовцями і начальниками їхніх військових частин цієї норми (уточнимо, йдеться про абз.5 пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 закону) спричинило вал судових спорів у судах адміністративної юрисдикції по всій країні.

Обережність Феміди

Вивчаючи судову практику, стає зрозуміло, що суди адміністративної юрисдикції в переважній більшості обережно розглядають таку категорію справ, детально розглядаючи саме алгоритм дій військовослужбовця до звернення до суду, від цього залежить, які саме позовні вимоги військовослужбовця будуть задоволені.

Одразу зауважимо, що апеляційні суди (рішення яких вступає у законну силу одразу після ухвалення, тож підлягає виконанню) переважно тлумачать норму закону так, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються за сімейними обставинами за таких підстав:

-у разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності, при цьому вказана норма не ставить звільнення з військової служби у залежність від наявності певної групи інвалідності, а передбачає таку можливість в силу того, що один із подружжя є інвалідом, без конкретизації якої саме групи є інвалідність;

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст