5 рішеннь ЄСПЛ для захисту в податкових спорах

Європейський суд з прав людини, розглядаючи податкові спори, застосовує ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 30.06.2016 р. по справі №810/1860/14, при цьому, «майном», що було предметом розгляду справи, є сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню платнику з бюджету.

Рішення від 07.07.2011 р. у справі «Серков проти України»

В п.п. 42-44 ЄСПЛ зазначив, що національне законодавство має відповідати вимозі «якості» закону, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні.

Якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов’язків платників податків і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Порушення ст. 1 Протоколу мало місце, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов’язань зі сплати податку.

Постанова Вищого адміністративного суду України від 30.08.2016 р. у справі №826/22028/15, Ухвала Вищого адміністративного суду України від 01.08.2016 р. у справі №826/4378/16.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 02.12.2015 р. по справі №820/8160/14.

Рішення від 19.12.1989 року у справі «Мелахер та інші проти Австрії»

У п. 42 ЄСПЛ вказує, що право власності включає «три чіткі правила» («three distinct rules»):