Кабінет Міністрів України Розпорядженням «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» № 649-р анонсував комплексні перевірки. Їх мета — виявити неоформлених працівників і ліквідувати порушення з питань праці.
В даній статті розглянемо як це відбувається.
Хто перевіряє?
Комплексні перевірки здійснює команда, до якої входять представники Держпраці, Державної фіскальної служби (податкової служби – після реформування), Пенсійного фонду України, Національної поліції, інших центральних органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування. Капітан команди — Держпраці. По суті, він «грає» сам і залучає інших контролерів лише за нагальної потреби.
Підстави для перевірки Держпраці.
При проведенні перевірок інспектори праці (в тому числі інспектори при місцевих радах) керуються Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 26 квітня 2017 року №295 (далі – Порядок 295). У вказаному порядку наведені підстави проведення перевірок: за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин (наприклад укладення цивільно-правового договору замість трудового); за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством); за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; за інформацією про низьку заробітну плату (для Держпраці зарплатний орієнтир — середня зарплата в галузі. Якщо зарплатні показники не дотягують до такого рівня — вами вже цікавляться (джерело інформації — Звіт з ЄСВ і статистичні дані); висока ефективність діяльності за умови незначної кількості працівників (джерело — дані податкових і статистичних звітів); співпраця з фізособами за цивільно-правовими договорами (якщо таких фізосіб понад 30% чисельності усіх працівників або ЦПД тривають понад рік (джерело — звіт із ПФУ); незмінний фонд оплати праці за умови сталої кількості працівників (джерело — звіти з ПФУ і статистичні звіти); значна кількість дозвільних документів за умови незначної кількості працівників (джерело — податкові реєстри).
При цьому, у порядку немає такої підстави, як Розпорядження КМУ. Для інших контролюючих органів розпорядження Уряду також не може бути підставою для проведення перевірки. Тобто перевірки як проводилися, так і будуть проводитися, а Розпорядження КМУ може розцінюватися виключно як вказівка контролюючим органам проводити більше перевірок та працювати інтенсивніше, щоб поповнювати бюджет.
Чи потрібно всіх хто прийде пускати «в гості»?
У Розпорядженні КМУ зазначається про комплексність перевірок. Це означає, що одночасно перевіряти неоформлених працівників може команда із представниками Держпраці, Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України, Національної поліції, інших центральних органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування. Але, у кожного органу є свій порядок проведення перевірок і прийти з перевіркою «за компанію» не можна. При цьому, контролюючі заходи (перевірки) можуть бути як планові (План перевірок Держпраці на 2019 рік, затверджений Наказом Держпраці від 29 листопада 2018 року №126), так і позапланові.
При проведенні планової перевірки повинна бути дотримана процедура (наприклад, повідомлення про проведення перевірки вручається не пізніше ніж за 10 днів до проведення перевірки (повідомлення повинно бути надіслано рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або бути вручене особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі, в якому має бути вказана дата початку та закінчення перевірки, найменування суб’єкта господарювання, яке перевіряється та найменування органу контролю), наявність направлення на перевірку, діюче свідоцтво інспектора Держпраці). Це стосується і позапланової перевірки.
Так, періодичність проведення планових перевірок залежить від ступеню ризику від господарської діяльності, до якого віднесено підприємство. Віднесення до відповідного ступеню ризику здійснюється відповідно до затверджених критеріїв. Отже є суб’єкти високого, середнього та незначного ступеню ризику. Для перших планові перевірки можна проводити не частіше одного разу на два роки, для других – не частіше одного разу на три роки, і для останніх – не частіше одного разу на п’ять років.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.