Численність інноваційних способів створення та розповсюдження реклами в мережі інтернет створило для суб’єктів господарювання нові можливості для переоцінки значення реклами як об’єкта авторських прав, який фактично переріс з допоміжного «продукту» для товарів і послуг в самостійний об’єкт цивільного права і відповідно права інтелектуальної власності. Водночас, мережа Інтернет та IT-технології створюють нові потенційні проблеми, які обумовлені простотою збору, видозміни та розповсюдження контенту. В цьому контексті важливим постає питання визначення реклами та її складових елементів як об’єктів авторського права.
Закон України «Про авторське право і суміжні права» та цивілістичне законодавство загалом не визначають рекламу, як самостійний об’єкт авторського права. В свою чергу, Закон України «Про рекламу» обмежується загальною фразою про те, що «використання у рекламі об'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється відповідно до вимог законодавства України про авторське право і суміжні права» (ст.4). Разом з тим, відповідно до ст. 9 Угоди про співробітництво держав – учасниць СНД у сфері регулювання рекламної діяльності від 19.12.2003 р. зазначається, що реклама може цілком або частково бути об’єктом авторського права й суміжних прав. У цьому випадку авторські й суміжні права підлягають захисту відповідно до національних законодавств Сторін й Угоди про співробітництво у сфері охорони авторського права і суміжних прав.
Читайте статтю: Авторське право і технічні умови: аналіз законодавства та судова практика
Завдяки вільній доступності інформації та творчого контенту через Інтернет, пересічному громадянину важко зрозуміти, що можна використовувати вільно. Більшість людей вважають рекламні ролики безкоштовним рекламним контентом, який вони сприймають, коли дивляться телевізор, слухають радіо або переглядають інтернет сторінки. Тільки тому, що рекламний ролик транслюється безкоштовно через певні засоби масової інформації, це не означає, що Рекламні ролики захищені авторським правом, і лише уповноважені учасники можуть їх транслювати, копіювати чи розповсюджувати.
Утім, в будь-якому випадку не кожен рекламний ролик може бути віднесений до об’єктів авторського права. Щоб такий об’єкт права інтелектуальної власності набув здатності авторсько-правової охорони, він повинен мати творчий характер та бути вираженим в об’єктивній формі.
Законодавство захищає творця оригінального твору, надаючи йому виключні права на виконання, копіювання, розповсюдження та показ твору протягом певного часу. Запис рекламного ролику створює оригінальний, представлений в аудіо- чи аудіовізуальному форматі твір.
Читайте статтю: Академічна доброчесність та додержання авторсько-правового законодавства у закладах вищої освіти (окремі аспекти)
Відповідно до законодавства, автор набуває відповідні права на твір в момент його створення. Навіть якщо ролик ніколи не вийде в ефір по телебаченню і не буде чутися по радіо, не буде закріплений на інтернет сторінці, він в будь-якому випадку буде віднесений до об’єктів авторського права та буде охоронятись чинним законодавством.
Виникненню реклами як правило передує укладення відповідного договору між виробниками реклами, рекламодавцями, розповсюджувачами щодо надання відповідних послуг. В свою чергу, положення щодо авторських прав в рекламних договорах визначаються сторонами відносно наступних елементів:
-
визначення умов та порядку використання об’єктів авторського права, які будуть використовуватись при створенні реклами. Якщо об’єкти авторського права для створення реклами надаються рекламодавцем, в договорі варто детально зазначити, як, і в якому об’ємі має право виробник та розповсюджувач реклами їх використовувати. І навпаки, якщо при виробництві реклами використовуються об’єкти авторського права, права на які належать виробнику реклами, відповідно в договорі мають бути визначені права, які надаються рекламодавцю. В обох випадках доцільним буде визначення суб’єкта який несе відповідальність за ймовірне нелегальне використання відповідного об’єкта авторського права (власник об’єктів авторського права).
-
визначення та розподіл прав на рекламу, як на складний об’єкт авторського права.
Як правило реклама вміщує в собі два і більше об’єктів авторського права. В такому випадку кожна окрема частина твору (рекламного ролика), якщо вона може використовуватися самостійно, розглядається як твір і охороняється відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права». Враховуючи зазначене, рекламу розглядають як складний, багатошаровий об’єкт авторського права, який включає в себе декілька самостійних «внутрішніх» об’єктів авторського права. При цьому, у випадку створення реклами як складного об’єкту, передбачається, що права інтелектуальної власності мають передаватись на всі об’єкти авторського права, які входять до її складу.
Об’єктами авторського права, які можуть бути використані в рекламі включають в себе: малюнки, анімації, фотографії, музикальне супроводження, відео, дизайн, комерційні найменування, доменні імена, географічні зазначення, шрифт тощо.
Блог