Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) безпека критичної інфраструктури - стан захищеності критичної інфраструктури, за якого забезпечуються функціональність, безперервність роботи, відновлюваність, цілісність і стійкість критичної інфраструктури;

2) життєво важливі функції та/або послуги - функції та/або послуги, реалізація яких забезпечується органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами, суб’єктами господарювання та організаціями будь-якої форми власності, збої, переривання та порушення надання яких призводять до швидких негативних наслідків для національної безпеки;

3) захист критичної інфраструктури - всі види діяльності, що виконуються перед або під час створення, функціонування, відновлення і реорганізації об’єкта критичної інфраструктури, спрямовані на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію загроз безпеці об’єктів критичної інфраструктури, а також мінімізацію та ліквідацію наслідків у разі їх реалізації;

4) ідентифікація об’єкта критичної інфраструктури - процедура віднесення об’єкта інфраструктури до об’єктів критичної інфраструктури;

5) інцидент безпеки критичної інфраструктури (далі - інцидент) - подія або ряд несприятливих подій ненавмисного характеру (природного, технічного, технологічного, помилкового, у тому числі внаслідок дії людського фактора) та/або таких, що мають ознаки несанкціонованого втручання в функціонування об’єкта критичної інфраструктури, які становлять загрозу його безпеці, системі управління технологічними процесами об’єкта критичної інфраструктури, створюють ймовірність порушення штатного режиму функціонування такого об’єкта (у тому числі зриву та/або блокування роботи, та/або несанкціонованого управління його ресурсами), ставлять під загрозу його захищеність;

6) категоризація об’єктів інфраструктури - віднесення об’єктів інфраструктури до категорій критичності об’єктів інфраструктури;

7) категорія критичності (критерії) об’єкта критичної інфраструктури - ступінь (відносний рівень) важливості об’єкта критичної інфраструктури, класифікована (категоризована) залежно від його впливу на виконання життєво важливих функцій та/або надання життєво важливих послуг;

8) кризова ситуація - порушення або загроза порушення штатного режиму функціонування критичної інфраструктури чи окремого її об’єкта, реагування на яке потребує залучення додаткових сил і ресурсів;

9) критична інфраструктура - сукупність об’єктів критичної інфраструктури;

10) критична технологічна інформація - дані, що обробляються (приймаються, передаються, зберігаються) в системах управління технологічними процесами об’єктів критичної інфраструктури;

11) національна система захисту критичної інфраструктури - сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади (військово-цивільних адміністрацій - у разі утворення), органів місцевого самоврядування, операторів критичної інфраструктури, на які покладається формування та/або реалізація державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури;

12) несанкціоноване втручання - незаконні дії, що створили загрозу безпечному функціонуванню об’єкта критичної інфраструктури та призвели до одного або декількох з таких наслідків: порушили його безперервність і стійкість; створили реальні чи потенційні загрози для населення, суспільства, соціально-економічного стану, національної безпеки і оборони України;

13) об’єкти критичної інфраструктури - об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам;

14) оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа - підприємець, що на правах власності, оренди або на інших законних підставах здійснює управління об’єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування;

15) охорона об’єктів критичної інфраструктури - комплекс режимних, інженерних, інженерно-технічних та інших заходів (крім заходів із захисту інформації та кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури), які організовуються і проводяться суб’єктами національної системи захисту критичної інфраструктури з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій (актів несанкціонованого втручання) на об’єктах критичної інфраструктури;

16) паспорт безпеки - документ встановленої форми, який містить відомості про об’єкт критичної інфраструктури, а також комплекс заходів, що вживаються для захисту цього об’єкта від визначених для нього видів загроз (відомості, що містяться у паспорті безпеки, є інформацією з обмеженим доступом);

17) проектна загроза об’єкту критичної інфраструктури - документ встановленої форми, який визначає властивості, характеристики реальних і потенційних загроз об’єкту критичної інфраструктури, на зниження ймовірності реалізації яких має бути спрямовано функціонування системи захисту критичної інфраструктури;

18) реєстр об’єктів критичної інфраструктури - автоматизована система, що містить перелік найбільш важливої для життєдіяльності суспільства та держави критичної інфраструктури, щодо якої встановлюються особливі вимоги із забезпечення її безпеки та стійкості і здійснюється моніторинг їх дотримання;

19) режим функціонування критичної інфраструктури - визначені оператором умови та вимоги до функціонування критичної інфраструктури залежно від стану і динаміки розвитку ситуації (штатний режим функціонування; режим функціонування у кризовій ситуації; режим відновлення);

20) рівень критичності об’єкта критичної інфраструктури - відносна міра важливості об’єкта, якою враховується його вплив на можливість виконання життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг;

21) сектор критичної інфраструктури - сукупність об’єктів критичної інфраструктури, які належать до одного сектору (галузі) економіки та/або мають спільну функціональну спрямованість;

22) секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - державний орган, визначений законодавством відповідальним за забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури в окремому секторі критичної інфраструктури;

23) стійкість критичної інфраструктури - стан критичної інфраструктури, за якого забезпечується її спроможність функціонувати у штатному режимі, адаптуватися до умов, що постійно змінюються, протистояти та швидко відновлюватися після впливу загроз будь-якого виду;

24) функціональний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - державний орган, визначений відповідальним за функціонування окремих державних систем захисту та реагування.